Наукова новизна дослідження і основні її досягнення полягають в тому, що в ньому вперше теоретично обґрунтовано, розроблено й експериментально перевірено методику формування в майбутніх фахівців з інформаційних технологій англомовної компетентності в читанні та говорінні, яка передбачає взаємопов’язане та поетапне формування навичок і вмінь читання та говоріння (підготовчий, основний, завершальний етапи); використання системи вправ, що корелює з етапами і включає підсистеми і групи вправ, спрямовані на оволодіння студентами мовленнєвими навичками читання і говоріння, вміннями використовувати стратегії, розуміти фахові тексти, продукувати монологпрезентацію та брати участь в діалозі-обговоренні; реалізацію моделі організації навчання, яка передбачає цілеспрямоване формування навчальностратегічної компетентності за допомогою відповідних груп вправ; удосконалено зміст формування в майбутніх фахівців з інформаційних технологій англомовної компетентності в читанні та говорінні, критерії відбору навчального матеріалу; подальшого розвитку набуло визначення критеріїв оцінювання рівня сформованості англомовної компетентності в читанні та говорінні. Практичне значення отриманих результатів полягає у: відборі навчального матеріалу, розробці комплексів вправ, укладанні методичних рекомендацій для викладачів щодо формування в майбутніх фахівців з інформаційних технологій англомовної компетентності в читанні та говорінні, створенні навчальнометодичного посібника англійською мовою. Англомовна компетентність в читанні та говорінні майбутніх фахівців з інформаційних технологій – це здатність особистості розуміти та аналізувати інформацію з фахових текстів і використовувати її у власній усномовленнєвій англомовній діяльності у монологічній та діалогічній формах, вибирати відповідні ситуації та завданням вербальні і невербальні засоби з метою ефективної реалізації типових комунікативних та професійних завдань. На основі здійсненого аналізу та з урахуванням результатів сучасних досліджень серед найбільш істотних спільних ознак читання та говоріння виділено: предмет діяльності, важливість мотивації, процес породження та реалізації (впродовж спонукально-мотиваційної, орієнтовно-дослідницької (смислоутворювальний і формулювальний рівні) та виконавчої фаз), єдність внутрішнього та зовнішнього планів, важливість внутрішнього мовлення, функціонування спільних психологічних механізмів (осмислення, мовленнєвої пам’яті, випереджаючого синтезу, ймовірного прогнозування), суб’єктивні фактори, які впливають на процес навчання (досвід студентів, рівень сформованості англомовної компетентності в читанні та говорінні). Відмінності двох видів мовленнєвої діяльності зумовлені різною спрямованістю процесів читання та говоріння, що відображаються у різних складових психологічних механізмів, у характері зовнішньої виразності, результаті та продукті діяльності. Зроблено висновок про взаємний позитивний вплив читання та говоріння у випадку їх взаємопов’язаного навчання; ймовірність позитивного переносу окремих навичок, умінь у процесі інтеграції двох видів мовленнєвої діяльності; доцільність диференціації у процесі формування навичок та вмінь з їх подальшою інтеграцією. Лексичним ядром сфери інформаційних технологій є терміни, професіоналізми та жаргонізми. Для англомовного професійного дискурсу характерними є також синоніми, оцінні та експресивні конотації, метафоричні і метонімічні номінації, значна кількість фразеологічних одиниць, формальні знаки-символи та одиниці, утворені за допомогою літерно-цифрової абревіації. Визначено жанри фахових текстів, на яких потрібно зосереджувати особливу увагу в навчанні студентів – інструкції та описи програмної продукції. Доведено доцільність формування вмінь студентів реалізовувати монологпрезентацію та брати участь у діалозі-обговоренні. Визначено цілі (практичну, професійну, розвивальну, виховну, освітню) та конкретизовано зміст (в єдності предметного і процесуального аспектів) формування в майбутніх фахівців з інформаційних технологій англомовної компетентності в читанні та говорінні. У складі предметного аспекту виокремлено професійну сферу спілкування, комунікативні ситуації (презентація продукту, розробок колегам, клієнтам; обговорення технічних рішень з колегами, клієнтами; обговорення продукту з клієнтами, виступ на конференції; встановлення контактів з іноземними колегами; співбесіда з клієнтом); комунікативні наміри (переконати аудиторію, повідомити про технічне рішення, запитати думки, поради, дати відповіді на запитання, аргументувати рішення, проаналізувати, переконати, запитати інформацію, повідомити про продукт, унаочнити дані); теми, проблеми і тексти (інструкції та описи програмної продукції); лінгвосоціокультурний матеріал; лінгвістичний матеріал (фонетичний, лексичний, граматичний); навчальні (мнемічні, когнітивні, метакогнітивні) та комунікативні (компенсаторні) стратегії. До процесуального аспекту змісту навчання віднесено вміння читання і говоріння; вміння розуміти та застосовувати лінгвосоціокультурний матеріал, у тому числі в професійній комунікації; лексичні, граматичні, фонетичні навички; вміння оперувати навчальними (мнемічними, когнітивними та метакогнітивними) і комунікативними (компенсаторними) стратегіями, вправи для розвитку окреслених навичок та вмінь, відповідні знання. Обґрунтовано одиницю відбору навчального матеріалу (текст), принципи (необхідності та достатності, поширеності та вживаності, відповідності потребам та інтересам студентів, тематичної цілісності та функціональної обумовленості) та критерії (автентичності, професійної значущості інформації, доступності та посильності, послідовності викладу, обсягу тексту) відбору навчального матеріалу для формування у майбутніх фахівців з інформаційних технологій англомовної компетентності в читанні та говорінні. Відібрано 36 англомовних автентичних текстів, які увійшли до розроблених комплексів вправ. Визначено дидактичні (інтегрованого навчання, наочності, свідомості, активності, доступності, систематичності та послідовності, розвивального навчання, індивідуалізації, проблемності) та методичні (комунікативності, автономії, домінувальної ролі вправ, рефлексивності, автентичності, професійної спрямованості навчання, диференціації та інтеграції формування англомовної компетентності в читанні та говорінні) принципи формування в майбутніх фахівців з інформаційних технологій англомовної компетентності в читанні та говорінні. Обгрунтовано етапи формування в майбутніх фахівців з інформаційних технологій англомовної компетентності в читанні та говорінні: підготовчий, основний, завершальний. Підготовчий етап спрямований на формування мовленнєвих навичок читання і говоріння та стратегічної усвідомленості. Основний етап передбачає формування вмінь ознайомлювального, вивчаючого, переглядового читання, вмінь аналізувати та узагальнювати інформацію, структурувати монолог-презентацію, вживати засоби міжфразового зв’язку, продукувати монолог-презентацію та брати участь в діалозі-обговоренні, подальший розвиток стратегічної усвідомленості, розширення лінгвосоціокультурних знань та формування відповідних умінь для забезпечення ефективної комунікації. На завершальному етапі відбувається інтегроване вдосконалення вмінь читання та говоріння, а також навичок та вмінь, на яких зосереджувалась увага на попередніх етапах. Запропонована система вправ для формування англомовної компетентності в читанні та говорінні корелює з етапами і складається із чотирьох підсистем, які включають групи вправ, виокремлені з урахуванням психологічних передумов взаємопов’язаного формування навичок та вмінь, лінгвістичних особливостей англомовного професійного дискурсу сфери інформаційних технологій, а також уточненого змісту навчання. Запропонована модель формування у майбутніх фахівців з інформаційних технологій англомовної компетентності в читанні та говорінні побудована з урахуванням об’єкту навчання (процес формування в майбутніх фахівців з інформаційних технологій англомовної компетентності в читанні та говорінні), мети навчання (формування в майбутніх фахівців з інформаційних технологій англомовної компетентності в читанні та говорінні на рівні, передбаченому програмою), суб’єктів навчання (майбутні фахівці з інформаційних технологій, які здобувають вищу освіту за галуззю знань 12 «Інформаційні технології»), очікуваного результату (відповідний рівень сформованості англомовної компетентності в читанні та говорінні), ступеня навчання (початковий), навчальної дисципліни (Англійська мова для професійних цілей), засобів навчання (навчальні матеріали); передбачає поетапну реалізацію на підготовчому, основному та завершальному етапах, контроль результатів (вхідний, поточний, підсумковий вкінці семестру та вкінці року, самоконтроль, взаємоконтроль). Запропоновано два варіанти моделі. У варіанті А передбачено цілеспрямоване формування стратегічної усвідомленості за допомогою відповідної підсистеми вправ у межах підготовчого етапу та її подальший розвиток на наступних етапах. У варіанті Б моделі відсутня окрема група вправ на формування стратегічної усвідомленості, яка розвивається на всіх етапах. Для перевірки ефективності авторської методики, дієвості розробленої системи вправ, а також визначення більш оптимального варіанту методики в 2018–2019 та 2019–2020 н. р. проведено експеримент серед серед 60 студентів першого курсу факультету комп’ютерної інженерії, програмування та кіберзахисту спеціальності 123 «Комп’ютерна інженерія» галузі знань 12 «Інформаційні технології» Одеської національної академії харчових технологій. Визначено критерії оцінювання рівня сформованості англомовної компетентності в читанні (розуміння загального змісту тексту (ознайомлювальне читання); віднаходження необхідної інформації (переглядове читання); розуміння деталей тексту (вивчаюче читання) та говорінні (монологічне мовлення – розкриття теми, логіко-структурна побудова, граматична, лексична і фонетична правильність; діалогічне мовлення – граматична, лексична і фонетична правильність, досягнення комунікативної мети, ініціативність і вільність мовлення). Отримані результати засвідчили ефективність запропонованої методики формування в майбутніх фахівців з інформаційних технологій англомовної компетентності в читанні та говорінні, а також більшу ефективність варіанту А, який передбачав цілеспрямований розвиток стратегічної усвідомленості шляхом виконання студентами спеціальної підсистеми вправ. Достовірність та об’єктивність одержаних результатів було перевірено й доведено за допомогою багатофункціонального статистичного критерію ?* – кутового перетворення Фішера. За результатами проведеного дослідження укладено методичні рекомендації для викладачів. Ключові слова: англомовна компетентність в читанні та говорінні, майбутні фахівці з інформаційних технологій, інтеграція, навички, вміння, стратегії, знання, система вправ, модель, експеримент.