Зазначено, що STEM-освіта є одним із важливих напрямів освітньої реформи XXI ст. Зосереджено увагу на ініціативах, які робляться в STEM-навчанні та вимагають вироблення моделі реформування освіти, що відповідає сучасним запитам суспільства. Запропонований освітній сценарій підтверджує гіпотезу, що лежить в основі цього дослідження, а саме: необхідність реформування існуючої моделі підготовки педагогічних кадрів у напрямку від класичної освіти до інноваційної STEM-освіти. Встановлено, що інституції та науковці здійснюють пошук освітніх підходів для підготовки молодих людей до вирішення реальних проблем навколишнього світу і формування навичок у сфері перспективних технологій. Підтверджено, що STEM-освіта найкраще впроваджується через поєднання різних її рівнів: формального, неформального, інформального. Запропоновано основні складові моделі підготовки педагогічних кадрів у галузі STEM, яка включає: створення науково-дослідного STEM-центру, освітню політику (концептуальні та методологічні засади STEM), підвищення інтенсивності комунікацій з теми STEM-освіти, просування уявлень про STEM-освіту серед широкої громадськості, підвищення кваліфікації педагогів і залучених до освіти практиків. У дослідженні з метою перевірки цієї моделі на практиці, здійсненому впродовж 2016–2020 років, встановлено, що основними показниками результатів впровадження STEM-освіти в університеті є: активна участь викладачів, студентів, учителів, учнів у різних формах STEM-навчання, цікавість до STEM-проєктів і STEM-практик