Виявлено труднощі у процесі викладання дисциплін швейного виробництва у закладі вищої освіти (ЗВО). Проаналізовано проблему впровадження диференційованого навчання майбутніх вчителів технологій на заняттях проєктування та виготовлення виробів із текстильних матеріалів. Обгрунтовано необхідність готовності вчителя до реалізації диференційованого підходу і розроблено рекомендації для його застосування. Визначено умови успішного здійснення диференціації. Встановлено, що на заняттях фахових дисциплін доцільно добирати зміст навчального матеріалу різного рівня складності. Запропоновано розробку різнорівневих завдань, які є ефективним і найпоширенішим методом здійснення диференційованого навчання. Встановлено, що для розробки різнорівневих завдань необхідно зіставляти їх мету і зміст з рівнем знань та вмінь, індивідуальних та навчальних можливостей студентів. Запропоновано способи для диференціювання практичних завдань для майбутніх учителів трудового навчання і технологій. Розкрито особливості фронтального, індивідуального та групового видів діяльності студентів під час проведення занять з конструювання, моделювання і технології виготовлення виробів із текстильних матеріалів. Встановлено переваги та недоліки вищевказаних видів діяльності. Враховуючи індивідуальні особливості студентів, запропоновано їх об’єднувати у три типологічні групи. Рекомендовано впроваджувати диференційований підхід для розробки творчих проєктів, контролю засвоєних знань майбутніх учителів трудового навчання і технологій, а також вмінь застосовувати їх для розв’язування технічних задач і виконання практичних завдань. Проведено експериментальну перевірку методики диференційованого навчання студентів у процесі проєктування та виготовлення виробів із текстильних матеріалів і доведено її ефективність.