Новоукраїнську ідею, укорінену в смислові мережі культури, автор книжки розглядає в горизонті культурно-цивілізаційного проекту. Смислові мережі культури генеруються в надрах інтенсивних дискурсивних практик, на перехресті досвіду, комунікативної поведінки та життєтворення. Нарощування і зміцнення нового українського дискурсивно-смислового світу – єдина передумова органічного виходу України з євразійської цивілізаційної периферії. Зупинити знеукраїнювання України можна лише через дискурсивну революцію в надрах великого урбанізму.