У даній роботі зроблено спробу проаналізувавши джерела охарактеризувати вплив жрецтва періоду XVIII династії, розглянути значення релігійної реформи Ехнатона та ролі фараона у новому релігійному культі. Також у роботі висвітлено причини зростання фіванського жрецтва, крок за кроком прослідковано розвиток конфлікту між фараоном та жрецькою аристократією, виокремлено основні чинники, що призвели до необхідності союзу Рамзеса IV із жрецтвом. Об`єктом дослідження є історія Стародавнього Єгипту періоду Нового Царства. За результатами роботи зроблено висновки щодо ролі Фіванської теократії у розвитку Єгипту Нового царства. Ключові слова: жрецтво, фараон, період Нового царства, жерці, Єгипет.