Захворювання органів дихання є найбільш поширеними патологіями внутрішніх органів, які відзначаються тенденцією до інтенсифікації. Особливе місце серед таких патологій належить хронічному обструктивному захворюванню легень (ХОЗЛ), яке залишається однією з найбільших проблем охорони здоров'я на сьогоднішній день. У всьому світі спостерігається прискорене зростання ХОЗЛ внаслідок тривалого впливу факторів ризику і старіння населення. На ХОЗЛ страждає від 8 до 22% дорослих у віці 40 років і старше (І. О. Жарова, 2017-2018; А. Н. Окороков, 2008; В. А. Остапенко, 2005; А. Г. Чучалин, 2008; Ю. І. Фещенко, 2005-2013; P. W. Jones, 2014). Реабілітація посідає провідне місце в комплексному лікуванні хворих на ХОЗЛ. Впроваджена в щоденне лікування хворих легенева реабілітація дозволяє зменшити прояви хвороби, оптимізувати функціональний статус хворого і знизити вартість лікування за рахунок стабілізації або зменшення системних проявів хвороби. На жаль, наявні в доступній літературі поодинокі дослідження за даною проблемою не систематизовані. Пропоновані програми фізичної реабілітації не враховують усього комплексу клініко-функціональних порушень у хворих, не передбачають індивідуалізованого підходу. З огляду на це, стає нагальною потреба реалізації усіх заходів для послідовного вивчення інноваційних підходів, які гарантували б упровадження найбільш ефективних засобів фізичної реабілітації хворих на ХОЗЛ. Тому нами було розроблено то апробовано концепцію фізичної реабілітації осіб хворих на хронічне обструктивне захворювання легень. Концепцію фізичної реабілітації хворих на ХОЗЛ слід здійснювати з урахуванням низки передумов: соціально-педагогічних, біологічних та особистісних. Концепція фізичної реабілітації хворих на ХОЗЛ включає теоретичну складову, розроблену з урахуванням передумов здійснення реабілітаційного процесу, до якої віднесені концептуальні підходи і основи, а також практичну складову у вигляді технології фізичної реабілітації. Концепція використовує концептуальні підходи: системно-історичний, системно-діяльнісний, системнофункціональний, системно-цільовий, системно-структурний, системно-ресурсний, системно-комунікаційний та системно-інтеграційний. У концепції всі елементи, що об'єднані фундаментальним задумом і провідною ідеєю, являють собою сукупність поглядів, а її концептуальна основа - це мета, завдання, принципи й методи, які забезпечують розуміння її системних механізмів, алгоритм побудови та функціонування. Значна увага приділялася особливостям супутніх порушень, що впливають на загальну картину фізичної реабілітації. Організаційні основи базувалися на програмах фізичної реабілітації, що враховували всі індивідуальні особливості хворих. Ключові слова: хронічне обструктивне захворювання, легені, лікувальна фізична культура, дихальна реабілітація.