У магістерській роботі досліджується теоретико-літературний спектр проблем метафізичних смислів у поезії, що розкривається через зміст і особливості форми української метафізичної поезії другої половини ХVІІ ст. на матеріалі творчості І. Величковського, з'ясовано проблематику та специфіку авторської концепції у творах. У роботі висвітлено значення літературної спадщини митця у формуванні та становленні поетичної системи українського бароко. Проаналізовано багатоплановість образів Святого Письма й агіо- та апокрифічних сюжетів у творчому доробку І. Величковського. Доведено домінантну роль барокового мислення та світосприйняття у формуванні поетики релігійної лірики митця. Досліджено тематику, образну систему, жанрову своєрідність та стилістичні засоби художньої виразності літературних творів письменника, виявлено джерела утворення їх образної системи. Ключові слова: бароко, метафізичний образ, поетика, метафізична поезія, курйозний вірш, епіграма, епітафія, панегірик, присвята церковним та світським діячам, вірш-лабіринт, акровірш, абетковий вірш, вірш-рак.