Робота складається з вступу, трьох розділів, висновків, складає-80 сторінок, для написання використано- наукових джерел У вступі розкрита актуальність теми та методологія дослідження. Соціальні мережі є унікальною платформою для консолідації різних груп суб'єктів на основі спільності їх інтересів, при цьому в результаті комунікативної взаємодії виникає масштабний синергетичний ефект. Саме цей спосіб прояву громадянської активності можна вважати найбільш оперативним і масовим. Громадська самоорганізація у соціальних мережах проявляється у підписці на сторінки публічних осіб, лідерів думок, громадських організацій та ініціатив, поширенні та розповсюдженні певних постів, актуальних хештегів, участі в онлайн-флешмобах. Актуальність даного дослідження зумовлена стрімкими темпами розвитку мережі Інтернет, появою нових мережевих ЗМІ. Цій темі присвячені праці українських дослідників В.К. Конах [46], О. В. Каплій [14; 15] й О.О. Мацкевич [20] з питань розвитку інтернет-журналістики як нового феномену сучасної медіа-індустрії, в яких інтернет-ЗМІ розглянуто в контексті принципово нового виду традиційних ЗМІ. Метою дослідження кваліфікаційної роботи є вивчення діяльності інтернет-медіа і сучасній інформаційній галузі. Для досягнення поставленої мети автором визначено ряд завдань: дослідити процес виникнення нових форм засобів масової інформації: теоретичний аспект; визначити інтернет-медіа як новий вид традиційних ЗМІ і результат конвергенції традиційних засобів масової інформації та технічного прогресу; дослідити особливості роботи журналістів сучасних інтернет-медіа; проаналізувати сучасний стан інтернет-медіа в Україні: проблеми та перспективи; дослідити інтернет-медіа як суб'єкт сучасного інформаційного простору України на прикладі Хмельницького регіону; визначити діючі інтернет-ЗМІ Хмельниччини; проаналізувати інтернет-медіа на сучасному інформаційному ринку Хмельниччини; визначити попит на інформацію в інтернет-виданнях та блогах у соціальних мережах; проаналізувати питання візуалізації даних як спосіб подачі інформації в інтернет-ЗМІ; дослідити сучасні інтернет-ЗМІ як ефективний засіб громадської самоорганізації в сучасній Україні; визначити завдання мобільної журналістики в сучасному інформаційному полі; визначити роль соціальних мереж та інтернет-медіа у взаємодії органів державної влади та громадськості. Об'єктом дослідження є сучасний інформаційний простір, а саме діяльність інтернет-медіа як засобу сучасної журналістики. Предметом дослідження є процес діяльності інтернет-медіа Хмельницького регіону. Методологія дослідження. В роботі використані різноманітні методи досліджень. Основними методами кабінетних досліджень, які застосовані в роботі, є традиційний аналіз (аналіз діяльності інтернет-медіа), сase-study (глибинне вивчення ситуації, що склалася), контент-аналіз (аналіз інформаційних матеріалів, моніторинг рекламних текстів щодо пропозицій ринку), метод аналогій (співставлення етнопропозицій різних інтернет-медіа з аналогічними продуктами на іншому ринку, на іншому сегменті ринку, схожим товаром на існуючому ринку). Основними методами польових досліджень, які використані в роботі, є спостереження. У першому розділі-вказано на теоретичні питання дослідження інтернет-ЗМІ дають можливість розмістити одночасно не тільки друкований текст чи зображення (із яких складаються журнали, газети тощо), але й звукозаписи, відео чи анімацію (що використовуються радіо або телебаченням), тобто використовує засоби донесення інформації, характерні як для друкованого, так і аудіовізуального ЗМІ.. Таким чином, можливо стверджувати, що станом на сьогодні мережеві медіа складають серйозну конкуренцію вже визнаним традиційним ЗМІ: друкованим, радіо та телебаченню. Є висока ймовірність того, що інтернет-медіа незабаром займуть провідну позицію серед ЗМІ та будуть повністю визнаним науковим товариством як традиційні ЗМІ. У другому розділі-проаналізовано тематику інтернет- ЗМІ Хмельницької області.У вихідні дні усі інтернет-медіа Хмельниччини майже не оновлюють новини, тільки у надзвичайних новинах і ситуаціях, накшталт COVID-19 та ін. Сайти досліджених онлайн-медіа наповнюють навіть не щодня, трапляються рубрики з наповненням раз-два у тиждень, є розділи з останніми новинами за 2017 р. Українські споживачі (вітчизняна аудиторія) з поміж джерел отримання оперативної інформації, новин, 92 % з опитаних обирають Інтернет-видання для отримання новинної інформації, 87 % - соціальні мережі, 25 % - телебачення, 23 % - радіо, 9 % - друковані видання [49]. Найпопулярнішої соціальною мережею для отримання новин респонденти зазначили Facebook - 92 %. Серед інших: 32 % - Twitter 30 % - Telegram 4 %-Youtube 4 % - LinkedIn[49]. До основних критеріїв що визначають вибір аудиторії до інтернет-медіаресурсу є: різноманітність контенту, можливість поєднати та/або порівняти різноманітні думки та джерела інформації - 26 %; оперативність - 23 %; зручність в отриманні інформації та у її використанні - 17 %; довіра виданням, окремим журналістам, першоджерелу інформації - 17 %; об'єктивність та достовірність інформації - 15 %; якісний та цікавий контент - 13 %; звичка - 11 %; перевірка фактів - 11 %; повнота інформації - 8 %; незалежність, незаангажованість новин - 6 %; прозорість медіавласності - 6 %; У третьому розділі-окреслено роль і завдання ін6тернет-ЗМІ.Цікавою є трансформація та поєднання журналістики та нових технічних засобів, оскільки галузь журналістики визначаємо як чутливу до викликів часу. Це пов'язано з рядом причин. По-перше, працівники ЗМІ мають орієнтуватися на споживача. Лаврик О.В. у підручнику "Навчально-методичний посібник для студентів зі спеціальності "Журналістика" визначає кілька важливих аспектів журналістики як сфери діяльності, зокрема таке: "Журналістика як соціальний інститут, який забезпечує суспільну діяльність зі збирання, обробки, періодичного розповсюдження масової інформації через канали масової комунікації на масову аудиторію. Журналістика як сукупність професій, необхідних для забезпечення цієї діяльності (журналіст, редактор, коректор, телережисер, радіоведучий, оператор тощо). Журналістика як система журналістських творів. Журналістика як комплекс каналів передачі масової інформації: преса, радіо, телебачення, інтернет-видання". У висновках підсумовано теоретичні та практичні завдання роботи, окреслено стан місцевих ЗМІ та їх проблематику, поставлені завдання виконані та досліджені відповідно вимогам до наукової роботи.