У бакалаврській роботі простежено на основі вивчення довженкознавчих джерел майстерність художнього творення у кіноповісті "Зачарована Десна" письменницького періоду дитинства. Кіноповість Олександра Довженка розглядається як така, що пропонує художній різновид автобіографічної правди: дитинство трансформовано крізь спогад, з усіма усвідомленими та неусвідомленими художніми домислами чи пропусками, які характерні для пригадування. Акцентовано на специфіці художнього сприймання дійсності талановитої дитини. Звернено увагу на двоплановість часової організації тексту кіноповісті. Ключові слова: Олександр Довженко, кіноповість, поетика, автобіографічні прийоми, дитинство, студії пам'яті.