Робота присвячена аналізу концептосфери флори в українському етнолінгвокультурному просторі. Докладно проаналізовано сім концептів - "дуб", "груша", "берест", "очерет", "будяк", "буряк", "кавун", що презентують, відповідно, дві мікроконцептосфери - "дерева" і "трав'янисті рослини". З'ясовано їхні семантико-когнітивні особливості в українській етнічній картині світу та індивідуально-авторській мовотворчості М. Вінграновського. Дослідження показало, що всі проаналізовані концепти є полісемантичними, полісимволічними, когнітивно багатогранними, частіше амбівалентними. Встановлено, що переважають у їхній семантичній структурі здебільшого індивідуально-авторські смисли. Розглянутий матеріал продемонстрував також продуктивність використання з описово-зображальною метою численних епітетів, метафор, порівнянь, персоніфікацій тощо. Встановлено, що значна частина семантичних компонентів у структурі етнокультурних рослинних концептів реалізується в позиціях зіставлення. Перспективність подібних досліджень убачаємо в тому, що вони активізують інтерес до інших концептосфер української мови, реалізованих у художній мові. Ключові слова: етнічна картина світу, індивідуально-авторська картина світу, концепт, концептосфера, мікроконцептосфера, флора.