У роботі досліджено вміст металів (Ферум, Кобальт, Манган, Цинк, Купрум) у воді, донних відкладах та тканинах прісноводних риб (короп, карась, щука, окунь) з малих річок Західного Поділля (Серет, Стрипа, Золота Липа). Встановлено високі концентрації у воді та донних відкладах річок Феруму та Мангану, що, ймовірно, зумовлено надходженням цих металів із донних відкладів в умовах дефіциту кисню. Показано, що високий вміст рухомої форми Феруму, Кобальту, Мангану у донних відкладах р. Золота Липа може призводити до вторинного забруднення товщі води та становити потенційну небезпеку для гідробіонтів. Для різних металів було встановлено індивідуальні механізми акумулювання та розподілу в організмі риб. Було відмічено вищі концентрації у печінці та зябрах досліджуваних видів риб Феруму, Мангану та Цинку та значно нижчий вміст Кобальту та Купруму. Вміст металів у тканинах риб характеризується високою варіабельністю, має виражену тканинну та видову специфіку. Проаналізовано кореляційні зв’язки між вмістом металів у воді, донних відкладах та тканинах риб із малих річок Західного Поділля. Встановлено позитивні кореляційні зв’язки між вмістом валової форми Феруму у донних відкладах, в зябрах карася, окуня, щуки та печінці окуня і щуки. Кількість Мангану у воді корелювала з вмістом металу у зябрах коропа та щуки. Зростання кількості цинку у донних відкладах (валова форма) призводило до акумулювання його у зябрах усіх видів риб, а також у печінці окуня та щуки, про що свідчать високі позитивні значення коефіцієнтів Пірсона (0,71–0,91). Вміст Купруму у воді та донних відкладах (валова форма) корелював з їх кількістю у печінці окуня та щуки, що може слугувати для біоіндикації забруднення водних екосистем цим металом.