При розгляді умов формування предметно-мовного інтегрованого навчання (CLIL) встановлено теоретико-методологічні фактори, засвідчено їх різнобічний вплив на розвиток методики. Виникнення CLIL пов’язане з попереднім методичним підходом до оволодіння другою мовою – навчанням мови на основі змісту. Відображення постулатів з психолінгвістики у CBI призвело до прийняття концепцій комплексного виходу, гіпотези входу і найближчої зони розвитку у його дочірньому методі (CLIL). Окрім того, інша методика, вплив якої відзначають на формування змістовно-мовного інтегрованого навчання, – це англійська мова для спеціальних цілей, яка також зумовлена контекстом (змістом спеціальності) і поділяє із CLIL спільні цілі навчання. Проте ESP в процесі інтеграції віддає пріоритетне значення мові, а не змістові. Порівняльний аналіз основних характеристик CBI та ESP розкриває теоретичні та методологічні умови формування CLIL. Модифіковані варіанти підходу CLIL, що застосовуються в усій Європі, опираються на загальну концепцію вивчення іноземної мови зі зміщенням фокусу з мови на зміст, виражений мовою, яку вивчають. Двомовна модель освіти в європейських країнах прийняла положення предметно-мовного інтегрованого методу навчання як основний напрямок на рівні шкільної освіти у Франції, Ірландії, Фінляндії, Естонії, Латвії, Польщі, Чехії і частково реалізована в рамках пілотних проектів у Великій Британії, Іспанії, Німеччині, Італії, Швеції. Метод підтриманий політикою Європейського Союзу та Європейської Комісії з метою сприяння вивченню мови і поширенню мовного розмаїття. Підтримка європейської мовної політики та ідеології проявилася в різних проектах, започаткованих з метою популяризації методів, заснованих на міжнародному співробітництві: таких, як «Інтегроване навчання з вмісту та мови в Німеччині» (CLILiG), а також за підтримки Ради Європи «Матриця якості CLIL» (2004) та «Європейська регіональна схема дій щодо мобільності студентів університетів» (ERASMUS).