Увиразнено сутність феноменів «критичне мислення», «ментальна модель» і акцентовано на важливості їхнього осмислення здобувачами освіти для особистісного і професійного розвитку. На підставі аналізу окреслених дефініцій підсумовано, що критичне мислення необхідно цілеспрямовано розвивати у процесі навчальної діяльності, враховуючи індивідуальний і колективний ментальний досвід суб’єктів взаємодії, когнітивно-комунікативні можливості освітнього середовища. Постульовано, що ментальна модель мислення особистості, яка співвідносна з усіма ключовими характеристиками рідної мови, репрезентує знання про світ загалом, а також відображає стани свідомості і специфічні механізми мислення людини. Спроєктовано ментальну модель критичного мислення, в основі якої – алгоритм когнітивних дій з траєкторією діалогічного зв’язку «запитання – відповідь». Обґрунтовано, що такий функціональний алгоритм розумової діяльності може бути ефективно використаний у навчанні для побудови цілісного знання. Констатовано, що ментальна модель мислення особистості трактується як особливий спосіб світосприймання людини під впливом несвідомих (інстинкти, рефлекси) та соціально усвідомлених (знання, значення, норми, правила, традиції тощо) чинників; спосіб осмислення і переосмислення власного когнітивного і чуттєвого досвіду в культурному вимірі співжиття певної спільноти, глибинною основою якої є система цінностей. Розглянуто ключові аспекти формування критичного мислення, зокрема вміння формулювати запитання та відповідати на поставлені запитання. Доведено, що у навчальній діяльності одним із ефективних методів критичного аналізу інформації, яка має смисл, – тексту, є метод «6 журналістських запитань» як важливий інструмент педагогічної техніки вчителя / викладача. Окреслено лінгвістично-функціональний, цілепокладальний підходи до категоризації запитань. Сформульовано мету й основні правила постановки запитань. Задля успішного впровадження технології постановки запитань у розвитку критичного мислення особистості прописано рекомендації педагогам з необхідністю з’ясування значимості навчальної інформації: цінності, причини, докази, уточнення, ефект, перепони. На конкретних прикладах доведено ефективність застосування ментальної моделі «запитання – відповідь».