Актуальність теми дослідження визначена смисловим багатством музики В. А. Моцарта, яка становить джерело творчих відкриттів для кожного наступного покоління. Предметом дослідження є клавірна творчість В. А. Моцарта - фортепіанні сонати композитора як альтернатива італійського-німецької та французької традицій, що і визначає новаційність ідеї роботи. У магістерській роботі здійснено аналіз Сонат В. А. Моцарта загалом і конкретно його Сонати F-dur KV 332 у світлі уявлень про базисну cтилістичну двоїстість західноєвропейського мистецтва XVI-XVIII ст. (традиції італійсько-німецькі та французькі відповідно до релігійного розмежування на католицький і православно-галліканський світи). Вперше в українському науковому середовищі новаційною є ідея розрізнення італійської-німецької та французької ліній у творчій спадщині В. А. Моцарта як представника віденського класицизму. Вперше узагальнені відомості про специфіку виконавського прочитання зазначеної Сонати В. А. Моцарта. Як показує представлене дослідження, у ХХ ст. моцартівська лінія піанізму опинилася в привілейованому становищі і стала найпоширенішою, осягаючи прикладну і навіть позамистецьку сферу. Ключові слова: соната В. А. Моцарта F-dur KV 332, стильова парадигма, національна культура, фортепіанне мистецтво, стиль мистецтва, піанізм, моцартіанство у фортепіанному мистецтві і культурі. The relevance of the research topic is determined by the semantic richness of Mozart's music, which is a source of creative discoveries for each succeeding generation. The subject of research is the piano work of V.A. Mozart - piano sonatas of the composer as an alternative to the Italian-German and French traditions, which determines the novelty of the idea of work. The master's thesis analyzes Mozart's Sonatas in general and his Sonatas in F-dur KV 332 in the light of ideas about the basic stylistic duality of Western European art of the XVI-XVIII centuries. (Italian-German and French traditions according to the religious division into Catholic and Orthodox-Gallican worlds). For the first time in the Ukrainian scientific community, the idea of distinguishing the Italian-German and French lines in the creative heritage of WA Mozart as a representative of Viennese classicism is innovative. For the first time generalized information about the specifics of the performance reading of the above Sonata by V.A. Mozart. As the presented study shows, in the twentieth century. Mozart's line of pianism found itself in a privileged position and became the most common, reaching the applied and even non-artistic sphere. Key's words: Mozart's sonata F-dur KV 332, stylistic paradigm, national culture, piano art, art style, pianism, Mozartianism in piano art and culture.