Розглянуто й проаналізовано проблему підготовки вчителя-філолога під час вивчення вибіркових лінгвістичних дисциплін когнітивного спрямування. З одного боку, проникнення когнітивізму в різні сфери гуманітарного знання, гостра потреба вироблення нового розуміння ролі мови у здійсненні процесів пізнання й осмислення світу, сутності і функціонування ментального лексикону, у тому числі через власні назви, та глибинних взаємозв’язків між мовою, історією і культурою народу, а з іншого – не менш важлива потреба у фахівцях, готових працювати в новій українській школі, здатних розуміти роль мови в пізнавальних процесах, реалізувати соціокультурний підхід до мовно-мовленнєвого матеріалу, визначають актуальність запропонованої теми. З’ясовано особливості підготовки вчителя- філолога під час вивчення таких вибіркових дисциплін мовного циклу, як «Когнітивна лінгвістика», «Когнітивна ономастика» та «Українська етнолінгвістика в когнітивному вимірі». На прикладі вивчення окремих тем показано, як оптимізувати навчальний процес. Зокрема, запропоновано короткі тези до вказаних тем, контрольні запитання, завдання для самостійної роботи та огляд літератури. Зроблено висновок щодо переваг як лекційних занять, так і занять практичної підготовки. Якщо під час лекцій студенти мають насамперед оволодіти теоретичними знаннями, то на практичних заняттях повинні набути навичок концептуального аналізу, навчитися розуміти мову як творчий продукт етносоціуму, а власні назви – як одиниці ментального лексикону. Загалом проведені спостереження дозволили зробити висновок, що вивчення вказаних дисциплін має важливе теоретичне і практичне значення. Крім того, під час аналізу було окреслено низку проблем, зумовлених проникненням когнітивізму у сферу мови, які потребують подальшого ґрунтовного вивчення, насамперед в аспекті лінгводидактики.