Прискорення темпів наукового, соціально-економічного, технологічного розвитку сучасних суспільств підвищує вимоги до рівня професіоналізму учителів та актуалізує питання їхнього професійного розвитку. Пошуку ефективних шляхів і способів підвищення професійної компетентності педагогів приділяється важливе значення як на національному, так і на європейському та міжнародному рівнях. Розуміння чинників, які впливають на розвиток професійної компетентності педагогів і, зокрема, керівників навчальних закладів, є важливим для розробки та впровадження відповідних програм. Мета дослідження полягала у визначенні чинників, які впливають на професійний розвиток директорів початкових загальноосвітніх шкіл у Греції. Його учасниками стали 100 керівників навчальних закладів з різних регіонів країни, більшість з яких становили особи жіночої статі з дипломом магістра та стажем роботи у сфері освіти від 6 до 11 років. Проведене опитування було спрямоване на визначення залежності між спеціалізацією учасників дослідження на їхнім ставленням до необхідності професійного розвитку, досвідом професійної діяльності та баченням ролі школи у підтримці професійного розвитку учителів, а також ставленням до професійного розвитку та потребами у подальшому навчанні. Обробка кількісних даних здійснювалася з допомогою методів описової та інференційної статистики. Для оцінки статистичної значущості отриманих даних було використано непараметричний тест Краскела-Уолліса та коефіцієнт Пірсона. Статистичні розрахунки здійснювались з використанням пакету програм SPSS v.25. Результати проведеного дослідження засвідчили відмінності у ставленні до професійного розвитку між керівниками закладів початкової освіти з різними спеціалізаціями. Учасники зі спеціалізацією у математичних і комп’ютерних науках частіше підтримували думку про те, що їхній професійний розвиток залежить від якості базової освіти. Учасники, які викладали гуманітарні предмети, вважали, що він передовсім залежить від перших двох років навчання, участі у ознайомчих програмах для вчителів-початківців та навчальних програмах, організованих державою з питань шкільної культури, а також такого чинника, як перехід в іншу школу або на іншу посаду. Учасники, чиєю спеціалізацією були природничі науки, зазначали, що їхній професійний розвиток залежить від участі в європейських програмах мобільності, підтримки колег та керівників. Виявлено відмінності у розумінні ролі навчального закладу щодо підтримки професійного розвитку учителів залежно від стажу професійної діяльності учасників: її важливість визнавали педагоги, які мали менше ніж п’ять або більше тридцяти років досвіду професійної діяльності за фахом. З’ясовано, що чим більш позитивне ставлення демонстрували учасники до власного професійного розвитку, тим ширший спектр потреб у подальшому навчанні вони висловлювали. Найчастіше такі потреби стосувалися підвищення професійної компетентності у таких сферах як управління класом, вирішення проблем зі складною поведінкою учнів та шкільною дисципліною, консультування та оцінювання учнів.