У дисертації системно досліджено семантичний, прагматичний та комунікативний потенціал категорій художнього тексту. Окреслено сучасний стан наукового розв'язання проблеми комунікативної природи тексту й запропоновано новий підхід до інтерпретування текстових категорій. Обґрунтовано комунікативність як ієрархічно найвищий рівень репрезентації текстових категорій. Схарактеризовано фундаментальну текстову категорію діалогічності в комунікативній парадигмі. Запропоновано нове трактування текстової категорії антропоцентричності як базового складника комунікативної моделі "Адресант - Текст - Адресат". Дефінованр текстові надкатегорії, категорії, підкатегорії, що відтворюють найістотніші особливості словесного цілого, і репрезентовані системою різнорідних мовних, лінгвокультурологічних, композиційних, естетичних та інших засобів, які взаємодіють у процесі експлікування комунікативних стратегій та інтенцій автора. Поглиблено трактування текстових категорій інформативності, континууму подій, дискретності, модальності - сутнісних диференційних характеристик семіотичного простору словесного цілого, що відображає його комунікативно- дискурсивну природу, детерміновану мовленнєво-мисленнєвою діяльністю мовця. Витлумачено текст як комунікативний акт між автором і реципієнтом та як посередник і кінцевий продукт реалізації мовної комунікації.