Дисертацію присвячено визначенню динаміки лексичних норм сучасної української літературної мови на матеріалі словників XX століття. Охарактеризовано іманентні риси літературної норми та кодифікації; висвітлено процеси нормалізації лексики на тлі історичного контексту – періодизації української літературної мови XX століття. На підставі порівняльного аналізу лексикографічних джерел досліджено основні типи змін у словниковому складі літературної мови: неологізація та архаїзація, запозичення, зміна синтагматичних і парадигматичних зв'язків між лексичними одиницями. Розглянуто домінантні напрямки трансформацій семантичної структури слів та стилістичної транспозиції лексем української літературної мови. Встановлено особливості розвитку деяких ділянок (стабільних та мобільних) лексико-семантичної системи. Вперше в українському мовознавстві представлено методику використання комп'ютерного програмування для вивчення динамічних змін у словниковому складі. За допомогою персональної автоматизованої системи Lingua у вигляді моделей показано динаміку кодифікованих лексичних норм.