Електронний каталог

К62          Коляса, П. І.
    Формування графічної компетентності майбутніх інженерів-педагогів засобами цифрових технологій [Текст] : дис. ... наук. ступеня д-ра філософії з галузі знань спеціальністю 015 - "Професійна освіта" Галузь знань: 01 - "Освіта/Педагогіка" / Коляса Павло Іванович ; Тернопільський нац. пед. ун-т ім. В. Гнатюка ; наук. кер. І. В. Гевко. – Тернопіль, 2021. – 223 с. – Бібліогр.: с. 167-185.

   Дисертаційна робота присвячена проблемі формування графічної компетентності майбутніх інженерів-педагогів засобами цифрових технологій. Досліджено та проаналізовано стан розробленості проблеми в теорії і практиці. Актуальність дослідження полягає в модернізації системи підготовки інженерів-педагогів – в підвищенні вимог до рівня графічної грамотності як загальної компетентності кваліфікованих фахівців в умовах розвитку цифрових технологій та інформатизації освіти. А також – в необхідності подолання окремих негативних явищ, які мають місце в освітньому процесі закладів вищої освіти, а саме: недостатньої адаптації сучасних цифрових технологій до процесу формування графічної компетентності майбутніх інженерів-педагогів, що зумовлює значне відставання освіти від вимог суспільства; відсутності методичного забезпечення підготовки майбутніх інженерів-педагогів в практиці закладів вищої освіти; фрагментарного підходу до використання цифрових технологій в освітньому процесі. Наукова новизна отриманих результатів полягає в тому, що: визначено і науково обґрунтовано організаційно-педагогічні умови формування графічної компетентності майбутніх інженерів-педагогів засобами цифрових технологій (формування стійкої мотивації та пізнавального інтересу здобувачів освіти до графічної діяльності; вдосконалення змісту графічних дисциплін в процесі підготовки інженерівпедагогів галузі цифрових технологій; залучення здобувачів освіти до створення навчальних і прикладних графічних проєктів); розроблено 3 структурно-функціональну модель, яка складається з цільового, змістового, організаційного та діагностично-результативного блоків із застосуванням сучасних цифрових технологій на усіх етапах освітнього процесу; конкретизовано сутність поняття «графічна компетентність майбутніх інженерів-педагогів»; удосконалено компоненти графічної компетентності майбутніх інженерів-педагогів засобами цифрових технологій (аксіологічний, когнітивно-інформаційний, праксеологічний і соціальнопсихологічний), критерії для кожного компонента (ціннісно-мотиваційний, змістово-технологічний; особистісно-творчий; комунікативнорефлексивний), показники та рівні сформованості графічної компетентності майбутніх інженерів-педагогів засобами цифрових технологій (інтуїтивний, репродуктивний, пошуковий, творчий). У процесі дослідження уточнено основні поняття (графічна компетентність, формування графічної компетентності майбутніх інженерівпедагогів засобами цифрових технологій) в контексті освітнього процесу закладу вищої освіти. Під поняттям «формування графічної компетентності майбутніх інженерів-педагогів засобами цифрових технологій» розуміємо процес оволодіння інтегративною властивістю, що охоплює вміння якісно застосовувати сучасні графічні програмні засоби та цифрові технології в процесі професійної діяльності та прогнозувати оптимальні результати цього процесу з урахуванням сучасних вимог суспільства. Подальшого розвитку набули теоретичні та практичні аспекти формування графічної компетентності майбутніх інженерів-педагогів в галузі цифрових технологій (зміст, методи, форми і засоби організації освітнього процесу із застосуванням сучасних цифрових технологій в умовах закладу вищої освіти). Експериментальне дослідження проведено у два етапи. На констатувальному етапі експерименту за допомогою діагностичних методів (спостереження, анкетування, інтерв’ювання, тестування, розв'язування завдань) було визначено не достатньо високі показники рівня сформованості 4 графічної компетентності майбутніх інженерів-педагогів галузі цифрових технологій. Причинами цього визначено: 1) слабка інтеграція змісту дисциплін професійної підготовки щодо формування графічної компетентності; 2) низький рівень мотиваційного забезпечення освітнього процесу в аспекті використання цифрових технологій у професійній діяльності; 3) домінування теоретичних підходів до формування всіх структурних компонентів графічної компетентності засобами цифрових технологій. Формувальний етап полягав у впровадженні в освітній процес методики формування графічної компетентності здобувачів освіти, що забезпечується впровадженням організаційно-педагогічних умов і технологій (комплекс підходів, принципів, методів, прийомів, засобів навчання) та застосуванням розробленого навчально-методичного комплексу «Інженерна комп’ютерна графіка». У дослідженні брали участь здобувачі освіти Тернопільського національного педагогічного університету ім. В. Гнатюка, Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т. Г. Шевченка та Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова спеціальності 015.39 «Професійна освіта. Цифрові технології». Формування графічної компетентності майбутніх інженерів-педагогів засобами цифрових технологій реалізовувалося у єдності таких компонентів: аксіологічного, за допомогою якого було забезпечено ціннісне ставлення майбутніх фахівців до професії; когнітивно-інформаційного, який охоплював комплекс фахових знань та навичок у професійній галузі, методи розв’язання різних графічних задач та здатність до неперервного навчання та самоосвіти; праксеологічного, за допомогою якого формувалися навички роботи з графічними об’єктами засобами цифрових технологій під час навчання майбутніх інженерів-педагогів у закладі вищої освіти чи на виробництві; соціально­психологічного, який передбачав виховання відповідальності майбутніх інженерів-педагогів в галузі цифрових технологій за фізичне та психологічне здоров’я. 5 Теоретично обґрунтовано й експериментально перевірено організаційно-педагогічні умови формування графічної компетентності майбутніх інженерів-педагогів засобами цифрових технологій, які реалізовувалися під час вивчення дисциплін циклу професійної та практичної підготовки. Реалізація першої організаційно-педагогічні умови спрямовувалася на формування аксіологічного компонента графічної компетентності майбутніх інженерів-педагогів. У межах реалізації першої умови майбутні інженери-педагоги були залучені до різноманітної за формою і змістом навчальної діяльності: цілісного ознайомлення із можливостями сучасних цифрових технологій, визначеними перспективами власної професійної діяльності, участі в проєктах, конференціях, вебінарах, практикумах. Реалізація другої організаційно-педагогічної умови здійснювалася насамперед через трансформацію, удосконалення, інтегрування змісту графічних дисциплін в єдину систему для забезпечення формування когнітивно-інформаційного компонента графічної компетентності майбутніх інженерів-педагогів засобами цифрових технологій. З цією метою внесено корективи у зміст навчальної дисципліни «Інженерна комп’ютерна графіка». У цьому контексті важливим кроком було встановлення міждисциплінарних логіко-дидактичних зв’язків між темами, основними питаннями, змістовим наповненням та їх інтеграція в процес навчально-пізнавальної діяльності майбутніх фахівців. Для реалізації третьої організаційно-педагогічної умови здійснюється залучення майбутніх інженерів-педагогів в галузі цифрових технологій до навчальних проєктів. Такий вид діяльності спонукає студентів до саморозвитку, творчого практичного застосування набутих графічних знань та вмінь, розвитку особистісних якостей, що сприяє їх професійному розвитку і успішному формуванню графічної компетентності. Аналіз результатів формувального етапу експериментального дослідження засвідчив дієвість організаційно-педагогічних умов та методики 6 їх реалізації. Про це свідчать позитивні зміни рівнів сформованості графічної компетентності майбутніх інженерів-педагогів у галузі цифрових технологій: на 29,6 % збільшилася кількість здобувачів освіти із пошуковим і творчим рівнями сформованості графічної компетентності. Порівняння показників експериментальних та контрольних груп після завершення експерименту дає такі результати: різниця у прирості середнього бала становить 11,1 балів, а у прирості якості знань – 24,8 %. Практичне значення отриманих результатів полягає в: розробці та впроваджені методики формування графічної компетентності майбутніх інженерів-педагогів засобами цифрових технологій та навчальнометодичного забезпечення; удосконаленні електронного навчальнометодичного комплексу в системі Moodle ТНПУ дисципліни «Інженерна комп’ютерна графіка» із застосуванням сучасних цифрових технологій; розробці та апробації в освітньому процесі майбутніх інженерів-педагогів навчально-методичних матеріалів (навчально-методичний посібник, технологічні проєкти, моделі, рисунки, завдання до лабораторних робіт, лекції, презентаційні матеріали). Ключові слова: професійна підготовка, майбутні інженери-педагоги, графічна компетентність, цифрові технології, освітній процес, заклад вищої освіти.


УДК 378:373.091.12.011.3-051:004.92

            



Примірники
Місце збереження Кількість В наявностi
Дисертаційний ч/з 1 1


Теми документа


Статистика використання: Видач: 2 Завантажень: 29





Український Фондовий Дім Інформаційно-пошукова система
'УФД/Бібліотека'