У дисертаційній роботі розглянуто проблему формування іншомовної компетентності майбутніх інженерів-енергетиків як невід’ємної складової професійної підготовки здобувачів другого (магістерського) рівня вищої освіти у технічних університетах. Встановлено, що означений процес є соціально зумовленим явищем, яке визначає цілі та результати навчання, пріоритети в системі професійної підготовки сучасних фахівців у галузі енергетики. Проаналізовано сучасний стан досліджуваної проблеми в теорії та практиці організації освітнього процесу іншомовної підготовки здобувачів енергетичних спеціальностей у технічних закладах вищої освіти. За результатами емпіричного дослідження, встановлено недостатній рівень сформованості іншомовної компетентності майбутніх інженерів-енергетиків, що зумовлено низкою причин, які виникають зі сторони усіх учасників освітнього процесу. Беручи до уваги специфіку та види професійної діяльності майбутніх інженерів-енергетиків засобом формування іншомовної компетентності вибрано проєктні технології навчання, впровадження яких в освітній процес створює індивідуальну траєкторію для вивчення іноземної мови, забезпечує розкриття внутрішнього потенціалу кожного магістранта, сприяє розвитку позитивної мотивації до оволодіння метамовою енергетичної спеціальності, спектру компетентностей (комунікативної, інформаційної, фахової, дослідницької, проєктувальної) та особистісно-професійних якостей, необхідних для самореалізації в умовах інтелектуально-інноваційного розвитку суспільства. Здійснено дефінітивно-структурну характеристику іншомовної компетентності. Встановлено, що іншомовна компетентність є багатогранним поняттям, що поєднує комунікацію, професійну діяльність і визначається здатністю майбутнього фахівця здійснювати спілкування метамовою спеціальності в умовах міжнародної інтеграції та мобільності. На основі теоретичного аналізу психолого-педагогічних джерел, уточнено сутність понять «компетентність», «компетенція», «професійна компетентність», «іншомовна комунікативна компетентність», «іншомовна професійна комунікативна компетентність». Сформульовано зміст основного поняття дослідження «іншомовна компетентність майбутніх інженерів-енергетиків», що трактується як інтегральна ознака особистості, яка характеризується комплексом засвоєних іншомовних знань, практичних умінь і навичок, рівень сформованості яких визначається здатністю успішно вирішувати освітні, побутові, професійні завдання засобами іноземної мови у рецептивних і продуктивних видах мовленнєвої діяльності в стандартних та непередбачуваних ситуаціях комунікативного характеру. Визначено, що іншомовна компетентність майбутніх інженерівенергетиків має складну структуру і виступає як сукупність взаємопов’язаних компонентів: мотиваційного, комунікативного, професійного, проєктувальнорезультативного. Мотиваційний компонент охоплює особистісні цінності, загальні інтереси, внутрішні мотиви, позитивне ставлення до професії інженера-енергетика, прагнення компетентно виконувати професійні обов’язки в іншомовному середовищі, почуття необхідності оволодіти комплексом фахових та іншомовних знань, умінь і навичок з метою досягнення високих результатів під час навчання у технічних університетах та в процесі здійснення майбутньої діяльності за фахом. Комунікативний компонент, складовими якого є лінгвістична, мовленнєва, соціокультурна, прагматична компетенції, визначає вміння здійснювати іншомовне спілкування в усному та писемному мовленні дотримуючись встановлених вербальних і невербальних засобів, норм іноземної мови, мовленнєвих стратегій. Професійний компонент, зміст якого виражають фахова, проєктувальна, інформаційна компетенції, передбачає формування цілісної системи теоретичних знань з навчальних дисциплін загальної та професійної підготовки, умінь і навичок застосування їх на практиці, набуття досвіду, розвитку професійних якостей, на основі яких можливе здійснення компетентних дій в процесі розв’язання освітніх, науководослідних, організаційних, виробничо-технологічних, конструкторськопроєктувальних завдань засобами іноземної мови. Проєктувальнорезультативний компонент ґрунтується на процесах самоорганізації іншомовної підготовки, самоосвіти з метою розширення мовного досвіду та удосконалення практичних умінь і навичок, самооцінювання рівня володіння іноземною мовою у рецептивних та продуктивних видах мовленнєвої діяльності. Теоретично обґрунтовано педагогічні умови формування іншомовної компетентності майбутніх інженерів-енергетиків як сукупності цілеспрямованих заходів організації і здійснення освітнього процесу у сфері професійної та іншомовної підготовки здобувачів другого (магістерського) рівня вищої освіти, що реалізуються під впливом зовнішніх і внутрішніх чинників, різноманітних форм навчальної та наукової роботи, сучасних методик, інноваційних технологій, які створюють можливості для всебічного розвитку особистості магістранта, забезпечують професійну підготовку майбутніх фахівців у галузі енергетики відповідно до сучасних вимог. Враховуючи узагальнені відомості з опрацьованої науково-педагогічної літератури, програмні вимоги до здобувачів енергетичних спеціальностей, сучасний стан іншомовної підготовки магістрантів у технічних університетах, результати констатувального етапу експерименту, висновки експертної групи виокремлено такі педагогічні умови: формування позитивної мотивації майбутніх інженерів-енергетиків до вивчення іноземних мов у процесі професійної підготовки; впровадження проєктних технологій в іншомовну підготовку здобувачів вищої освіти; розвиток іншомовних умінь самостійної роботи магістрантів у рецептивних і продуктивних видах мовленнєвої діяльності; міждисциплінарна інтеграція змісту загальнопрофесійної та іншомовної підготовки. Виокремлені педагогічні умови покладено в основу розробленої структурно-функціональної моделі формування іншомовної компетентності майбутніх інженерів-енергетиків засобами проєктних технологій, яка складається з чотирьох взаємопов’язаних блоків: мотиваційно-цільового (мета, соціальне замовлення, завдання професійної підготовки майбутніх інженерівенергетиків), дидактично-методологічного (наукові підходи, принципи навчання), змістово-процесуального (педагогічні умови, етапи формування, методи, технології, форми, засоби) та оцінювально-результативного (компоненти, критерії, рівні, результат). Для практичної реалізації виокремлених педагогічних умов, перевірки ефективності розробленої структурно-функціональної моделі спроєктовано інформаційно-комунікативне освітнє середовище іншомовної підготовки здобувачів енергетичних спеціальностей з урахуванням особливостей їх навчання в магістратурі та специфіки майбутньої професійної діяльності, функціонування якого забезпечують освітньо-програмний, організаційнодіяльнісний, інформаційно-ресурсний, особистісно-процесуальний, результативно-діагностувальний рівні. Розроблено діагностичний інструментарій для моніторингу іншомовної підготовки магістрантів у технічних університетах: критерії (особистісномотиваційний; когнітивно-лінгвістичний, лексико-граматичний, мовленнєвий; діяльнісно-ситуативний; особистісно-самооцінювальний); показники (інтерес до вивчення іноземних мов, готовність до розкриття і реалізації здібностей та професійних можливостей в іншомовному середовищі, уміння інтегрувати фахові знання з лінгвістичними, уміння правильно застосовувати граматичні правила та активний словниковий запас в усній і письмовій комунікації, здатність використовувати знання іноземної мови у майбутній діяльності, з метою розширення професійного діапазону, самореалізації, ведення професійної комунікації, проведення наукових досліджень та впровадження інновацій в галузі енергетики, готовність до самостійного удосконалення іншомовно-професійних знань, умінь і навичок); рівні (високий, середній, низький). З метою перевірки ефективності розробленої структурно-функціональної моделі формування іншомовної компетентності проведено педагогічний експеримент, в якому взяло участь 186 здобувачів другого (магістерського) рівня вищої освіти спеціальностей 141 «Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка», 143 «Атомна енергетика», 144 «Теплоенергетика». Для формувального етапу педагогічного експерименту сформовано три контрольних та три експериментальних групи за ознаками – репродуктивність, конструктивність, творчість, які вказують на активність володіння лексичними одиницями і граматичними конструкціями іноземної мови, практичність їх застосування у процесі виконання нестандартних завдань метамовою спеціальності, зокрема тематичних проєктів, інтерактивних вправ, комунікативних ситуацій тощо. В експериментальних групах формування іншомовної компетентності відбувалося у контексті розробленої структурнофункціональної моделі та спроєктованого інформаційно-комунікативного освітнього середовища, в контрольних групах означений процес реалізовували на основі традиційних форм, методів, засобів, методик. Результати порівняльного аналізу даних, які виражають зміст узагальнених показників рівнів сформованості іншомовної компетентності за компонентами, отриманих на вхідному та підсумковому контролі, відобразили в усіх експериментальних групах тенденцію збільшення кількості майбутніх інженерів-енергетиків із середнім та високим рівнями за рахунок зменшення чисельності здобувачів вищої освіти з низьким рівнем у порівнянні з магістрантами контрольних груп. Достовірність суттєвих змін якіснокількісного характеру у показниках сформованості іншомовної компетентності майбутніх інженерів-енергетиків, які ввійшли до складу експериментальних груп за ознаками репродуктивність, конструктивність, творчість у володінні іноземною мовою, перевірено за допомогою статистичного непараметричного критерію Пірсона . За результатами дослідження експериментально підтверджено ефективність педагогічних умов та дієвість структурно-функціональної моделі формування іншомовної компетентності майбутніх інженерів-енергетиків засобами проєктних технологій. Статистично встановлено, що у порівнянні з традиційними методами навчання означені технології забезпечують активізацію рецептивних та продуктивних видів мовленнєвої діяльності, практичних умінь і навичок комунікативного, дослідницького, проєктного, креативного, інтегративного характеру на репродуктивному, конструктивному та творчому рівнях володіння іноземною мовою. Практичне значення отриманих результатів полягає в розробці та впровадженні навчально-методичного посібника «Berufsbezogenes Deutsch fur Energetikstudenten», збірника проєктних завдань «Deutschlernen in der Projektarbeit», тематичних матеріалів інтерактивного характеру в освітній процес іншомовної підготовки здобувачів ОС «Магістр» галузі знань 14 «Електрична інженерія». Ключові слова: компетентністний підхід, іншомовна компетентність, майбутні інженери-енергетики, іноземна мова, іншомовна підготовка, технічні університети, проєктні технології, навчальний проєкт, педагогічні умови, компоненти, критерії, рівні, структурно-функціональна модель, інформаційнокомунікативне освітнє середовище.