У дисертації подано теоретичне узагальнення і нове вирішення проблеми формування професійної відповідальності студентів технічних університетів. Розроблено й експериментально перевірено обґрунтовані на засадах фронестичного підходу педагогічні умови формування професійної відповідальності студентів технічних університетів у процесі вивчення суспільних дисциплін. Мета дослідження – теоретично обґрунтувати й експериментально перевірити педагогічні умови формування професійної відповідальності студентів технічних університетів у процесі вивчення суспільних дисциплін. Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає в тому, що вперше: ? визначено педагогічні умови формування професійної відповідальності студентів технічних університетів у процесі вивчення суспільних дисциплін: реалізація міждисциплінарних зв’язків суспільних дисциплін для формування здатності співвідносити власну відповідальну поведінку із суспільно значимими орієнтирами, застосування контекстного навчання у процесі вивчення суспільних дисциплін, системний моніторинг процесу формування професійної відповідальності засобами інформаційнокомунікаційних технологій; ? розроблено структурно­функціональну модель формування професійної відповідальності студентів технічних університетів у процесі вивчення суспільних дисциплін, яка охоплює такі блоки: цільовий, в якому представлено визначені суспільним замовленням мету та підходи до її втілення в умовах технічного університету; змістово­процесуальний, який вміщує зміст суспільних дисциплін, педагогічні умови формування професійної відповідальності та процес їх реалізації на теоретичному та практичному рівнях, форми, методи, прийоми навчання і способи педагогічного впливу; діагностико­результативний, який передбачає системний моніторинг індивідуальних особливостей професійно відповідальної поведінки студентів та зовнішніх обставин як важливу педагогічну умову та інструмент діагностики; ? обґрунтовано необхідність і доцільність застосування фронестичного підходу у формуванні професійної відповідальності студентів технічних університетів, сформульовано основні принципи його застосування у професійній підготовці студентів технічних спеціальностей; виокремлено компоненти внутрішньої структури професійної відповідальності та визначено контексти і професійно значущі якості, які слугували індикаторами сформованості професійної відповідальності у студентів технічних спеціальностей. Уточнено сутність понять «відповідальність», «професійна відповідальність», «професійна відповідальність інженера», «формування професійної відповідальності. Подальшого розвитку набули теоретико­методологічні основи формування професійної відповідальності студентів технічних університетів під час вивчення суспільних дисциплін. Практичне значення результатів дослідження полягає в тому, що розроблено й апробовано методику діагностики сформованості професійної відповідальності студентів технічних спеціальностей, дистанційний курс «Професійна відповідальність фахівця технічного профілю в сучасних умовах» та методичні рекомендації до його вивчення. Зміст і результати дисертаційного дослідження можуть бути використані для розроблення компонентів освітніх програм підготовки майбутніх фахівців технічного профілю, у практиці формування інтегральної та загальних етично визначених компетенцій студентів закладів вищої технічної освіти, а також для створення навчальнометодичного забезпечення суспільних дисциплін. У першому розділі «Теоретичні основи формування професійної відповідальності студентів технічних університетів у процесі вивчення суспільних дисциплін» здійснено аналіз трактування понять «відповідальність», «соціальна відповідальність» та «професійна відповідальність». Окреслено основні підходи до розуміння феномену «відповідальність» у філософському, психологічному та педагогічному контекстах. Означено специфіку професійної відповідальності фахівця технічного профілю щодо родових понять – «відповідальність», «соціальна відповідальність», «професійна відповідальність». Уточнено визначення професійної відповідальності, яке представлено як вище, інтегративне, динамічне, професійно значуще утворення, сформоване на основі суспільно значимих орієнтирів, що забезпечує в умовах вибору внутрішню самостійність, відносну незалежність особистості від зовнішніх умов й оптимальну організацію та самоорганізацію професійної діяльності. З’ясовано основні компоненти внутрішньої структури професійної відповідальності студентів технічних спеціальностей – когнітивний, емоційний, мотиваційний та поведінковий, які на індивідуальному рівні визначаються професійно значущими якостями і контекстами розуміння суб’єктом міри своєї відповідальності у професійній сфері та об’єктивними умовами й обставинами, в яких відбувається професійна дія. Обґрунтовано необхідність використання фронестичного підходу у професійній підготовці студентів технічних університетів для формування етично орієнтованих компетенцій, визначених у затверджених Міністерством освіти і науки України Стандартах спеціальностей. Фронестичний підхід у професійній підготовці визначено як сукупність організаційно­педагогічних, психолого­педагогічних і педагогічно­методичних впливів, спрямованих на формування інтегральної та загальних компетенцій з урахуванням специфіки етичного знання: суб’єктивною та контекстною професійною дією, визначеною суспільно значимими орієнтирами. Сформульовано основні принципи застосування фронестичного підходу у формуванні професійної відповідальності студентів технічних університетів: 1. Визнання того, що морально­етичне, орієнтоване на дію знання, яке лежить в основі формування інтегральної та загальних компетенцій, відповідно до філософії Арістотеля, належить до специфічного виду знання – фронезису, яке є відмінним за сутністю від епістемного та технічного. 2. Результат фронестичного знання не може бути завідома відомим. На нього впливають об’єктивні обставини, стресоґенні ситуації, чинники професійного ризику тощо. 3. Результат фронестичного знання визначається особистісними професійно значущими якостями та контекстами розуміння особистісної відповідальності у професійній сфері, які залежать від рис характеру, професійної визначеності, здоров’я, працездатності. 4. Формуються професійно значущі якості та контексти відповідно до ціннісних суспільно значимих орієнтирів. 5. У суспільних науках доцільно використовувати «прикладний фронезис» Б. Флівберга та зосередити увагу більшою мірою на виведенні знання «знизу вверх», від окремого часткового до загального цілого, від практики до теорії. Визначено роль суспільних дисциплін у формуванні фронестичного знання студентів технічних спеціальностей. Констатовано недостатність використання освітніх можливостей суспільних дисциплін для формування інтегральної та загальних компетенцій, зокрема професійної відповідальності майбутніх фахівців технічного профілю. У другому розділі «Моделювання процесу формування професійної відповідальності студентів технічних університетів у процесі вивчення суспільних дисциплін» описано авторську методику дослідження сформованості професійної відповідальності студентів технічних спеціальностей. Запропонований діагностичний інструментарій дає можливість виявити специфіку професійної відповідальності за двома критеріями. Перший критерій – з’ясування контекстів розуміння студентами поняття «професійна відповідальність» за блоками: формально­технічний блок; виконавськокомунікативний блок; дослідницько­прогностичний блок. Другий критерій – визначення загального показника професійної відповідальності студентів технічних спеціальностей за чотирма основними шкалами: шкала 1 – Інтелектуальна коґнітивність та здатність до науково­технічної творчості (об’єднує професійно значущі якості, які характеризують когнітивний компонент структури професійної відповідальності); шкала 2 – Професійна емпатія та колективізм (об’єднує професійно значущі якості, які характеризують емоційний компонент структури професійної відповідальності); шкала 3 – Пріоритетність та ціннісна визначеність професії (об’єднує професійно значущі якості, які характеризують мотиваційний компонент структури професійної відповідальності); шкала 4 – Здатність до автономної діяльності і персональної відповідальності (об’єднує професійно значущі якості, які характеризують поведінковий компонент структури професійної відповідальності). Представлено аналіз результатів діагностичного дослідження, проведеного у Тернопільському національному технічному університеті імені Івана Пулюя, який виявив недоліки в розумінні сутності та змісту поняття «професійна відповідальність», недостатній рівень її сформованості у студентів технічних спеціальностей. З урахуванням структури професійної відповідальності, особливостей підготовки студентів технічних університетів на основі фронестичного підходу виокремлено й обґрунтовано педагогічні умови формування професійної відповідальності майбутніх фахівців технічного профілю у процесі вивчення суспільних дисциплін. Перша умова ? реалізація міждисциплінарних зв’язків суспільних дисциплін для формування здатності співвідносити власну відповідальну поведінку із суспільно значимими орієнтирами. При цьому формування морально­етичних орієнтирів забезпечуються вивченням дисциплін «Філософія» та «Психологія»; нормативно­правових та ідеологічних курсів «Основи права» та «Демократія: від теорії до практики»; становлення історичних орієнтирів забезпечується опануванням дисципліни «Історія та культура України». Друга педагогічна умова ? застосування контекстного навчання у процесі вивчення суспільних дисциплін, яке передбачає реалізацію низки підходів: проблемно­орієнтоване навчання; кооперативне навчання за алгоритмами простих структур; навчання на основі виконання групових та індивідуальних проєктів; громадське (суспільно орієнтоване) навчання та навчання на змодельованому робочому місці. Третя педагогічна умова ? системний моніторинг процесу формування професійної відповідальності засобами інформаційно­комунікаційних технологій. Передбачає постійне спостереження за зовнішніми умовами та індивідуальними особливостями суб’єктів педагогічного процесу, фіксацію критеріїв і показників сформованості професійної відповідальності: 1) загального показника професійної відповідальності за професійно значущими якостями; 2) визначення контекстів розуміння студентами змісту поняття «професійна відповідальність». Розроблено структурно­функціональну модель формування професійної відповідальності студентів технічних спеціальностей у процесі вивчення суспільних дисциплін, яка графічно відображає цільовий, змістовопроцесуальний та діагностико­результативний блоки через взаємозв’язки між основними структурними елементами: суспільним замовленням, яке визначає мету та підходи до її реалізації; виведеними та обґрунтованими на основі фронестичного підходу педагогічними умовами формування професійної відповідальності на теоретичному та практичному рівнях; системним моніторингом процесу формування професійної відповідальності засобами інформаційно­комунікаційних технологій. У третьому розділі «Перевірка ефективності педагогічних умов формування професійної відповідальності студентів технічних університетів у процесі вивчення суспільних дисциплін» представлено розроблену і впроваджену програму експериментального дослідження та його результати. Під час експериментального дослідження вирішувалися такі завдання: експериментально перевірити ефективність упровадження обґрунтованих педагогічних умов формування професійної відповідальності студентів технічних спеціальностей у процесі вивчення суспільних дисциплін; дослідити специфіку суб’єктивного розуміння студентами технічних спеціальностей поняття «професійна відповідальність фахівця технічного профілю»; вивчити своєрідність індивідуально­особистісних особливостей формування професійної відповідальності в умовах технічного університету; визначити основні професійно значущі якості та контексти, які впливають на рівень професійної відповідальності студентів технічних спеціальностей. З урахуванням виокремлених професійно значущих якостей та контекстів як основних критеріїв і показників сформованості професійної відповідальності розроблена і впроваджена програма експериментального дослідження педагогічних умов формування професійної відповідальності студентів технічних спеціальностей у процесі вивчення дисциплін суспільного циклу. Проведено статистичний аналіз результатів дослідження сформованості професійної відповідальності студентів технічних спеціальностей. Визначено показники за основними професійно значущими для формування професійної відповідальності якостями та встановлено загальний показник професійної відповідальності в контрольній та експериментальній групах під час констатувального і формувального експериментів. Констатовано суттєвий позитивний результат в експериментальній групі, в якій впроваджувалися визначені педагогічні умови. Зростання показників відбулось як порівняно з діагностичним дослідженням та результатами контрольної групи, так і порівняно з даними, отриманими у цій же експериментальній групі під час констатувального дослідження. Визначено основні контексти розуміння студентами поняття «професійна відповідальність». Зафіксовано суттєве збільшення дослідницько­прогностичного контексту. Установлено, що експериментальне дослідження, яке передбачало упровадження розробленої моделі формування професійної відповідальності студентів технічних спеціальностей під час вивчення дисциплін суспільного циклу і реалізацію визначених педагогічних умов, дало змогу досягти позитивних якісних змін у рівнях прояву досліджуваного конструкту у студентів експериментальної групи порівняно з контрольною. Ключові слова: відповідальність, професійна відповідальність, студенти технічних університетів, інженери, професійна підготовка, професійна освіта, професійна компетентність, фронестичний підхід, професійна самосвідомість, професійно­значущі якості, інформаційно­комунікаційні технології, особистісно­професійний саморозвиток, педагогічні умови.