Магістерська робота присвячена аналізу демонологічного етнокоду культури в українській фразеології. Встановлено, що його ядро складає здебільшого експліцитно закодована у фразеологізмах української мови інформація про чорта як уособлення всієї нечистої сили, тоді як периферія представлена демонологічно-християнським міжкодовим переходом, який реалізується через зіставлення Бога і чорта як двох протилежних сил - доброї і злої. Загалом було досліджено понад 500 ФО, виокремлених із фольклорних і лексикографічних джерел. Доведено, що у фразеології української мови, як і в народній свідомості, збереження демонології спричинене, з одного боку, язичницькою світоглядною концепцією і довготривалим періодом двовір'я, а з іншого - впровадженням християнства, внаслідок чого уявлення про духів продовжили своє існування в узагальненому образі нечистої сили - чорті. Ключові слова: фразеологія, фразеологічна одиниця, демонологічний етнокод культури, демонологічно-християнський міжкодовий перехід, чорт.