Метою дослідження є визначити рівень готовності фахівців соціальної сфери до діагностики, попередження, подолання оніоманії як виду девіантної поведінки. Завданнями такі: розкрити сутність оніоманії як сучасне соціальне явище; визначити теоретичні підходи до діагностики й профілактики оніоманії серед населення; виявити суспільні ресурси й можливості з попередження й подолання оніоманії; розробити підходи до підвищення фахового рівня з профілактики оніоманії майбутніх фахівців соціальної сфери. Об'єктом визначено: оніоманія як вид девіантної поведінки і соціальне явище, а предметом: готовність фахівців соціальної сфери здійснювати діагностику, попередження, подолання оніоманії. Бакалаврська робота має теоретичне (вироблення теоретичних моделей профілактики оніоманії як виду девіантної поведінки і соціального явища) і практичне значення (вироблення практичних механізмів підвищення фахового рівня з профілактики оніоманії). У ході дослідження запропоновано оцінити свою готовність до діагностики, попередження й подолання оніоманії серед населення за 5-тибальною системою. Проведеним тренінговим заняттям вдалося покращити готовність фахівця соціальної сфери до діагностики і профілактики оніоманії, що доведено статистичними даними. Дослідження представлено у двох розділах, висновках до них, загальних висновків, списку використаних джерел, додатків. Ключові слова: оніоманія; населення; профілактика; фахівець соціальної сфери; готовність до профілактики.