У роботі аналізуються експериментальні ознаки малої прози Т. Прохаська як знакового представника "Станіславського феномену". На прикладі постмодерністських збірок "Лексикон таємних знань", "Порт Франківськ", "FM "Галичина"" Т. Прохаська досліджується жанрово-стильова своєрідність новелістики митця. Відтак обґрунтовуються інтертекстуальність, інтелектуалізм, філософічність, психологізм із внутрішніми монологами, потоками свідомості, емоційними зрушеннями, сповідальність, уповільнена нарація як художні домінанти експериментальних новел-есеїв прозаїка. Ключові слова: "Станіславський феномен", постмодернізм, новела, есе, медитація, жанр, стиль.