У роботі досліджуються жанрові особливості української малої прози початку ХХІ ст. на прикладі новелістики В. Даниленка, М. Матіос, І. Роздобудько в контексті сучасного національного письменства. Увагу акцентовано на ознаках химерності прозової збірки "Сон із дзьоба стрижа" В. Даниленка, психологічних домінантах новелістичної збірки "Чотири пори життя" М. Матіос, експериментальних жанрових формах новелістичної збірки "Гра в пацьорки" І. Роздобудько як найбільш репрезентативних творців сучасної української новели. Їхня новелістика засвідчує художню майстерність авторів, концептуальність їхнього мислення, оригінальний стиль та ін. Ключові слова: новела, жанр, химерна новела, психоаналітична новела, іронічно-психологічна новела.