Вікасол проявляє активність щодо енергетичної та антиоксидантної систем тканин, які тісно пов’язані з біосинтезом та окисненням жирних кислот. Така активність дозволяє припустити, що вікасол здатен викликати зміни жирнокислотного складу тканин, а численні роботи стосовно позитивного впливу хінонів та їхніх похідних на функціональний стан міокарду, дозволяють вважати, що вірно підібрана доза та технологія згодовування здатні підвищити опірність та продуктивність сільськогосподарської птиці. У роботі досліджено вплив вікасолу на жирнокислотний склад міокарду гусей. Установлено, що за рахунок різноспрямованих змін умісту всього спектру жирних кислот тканини впродовж експерименту, застосування вікасолу викликає незначне підвищення ненасиченості і загального вмісту ненасичених жирних кислот у міокарді гусей. Коливання реалізуються залежно від фізіологічного стану організму, де вікасол може стимулювати як процеси біосинтезу окремих жирних кислот, так і їх мітохондріальне та мікросомальне окиснення, що підтверджується різноспрямованими достовірними змінами вмісту всього їх спектру. Зокрема, на 21-шу добу підвищується вміст докозопентаєнової кислоти на 36,3% при зниженні докозогексаєнової і ліноленової кислот в середньому на 21–24%. На 28-му добу підвищується концентрація ейкозатетраєнової і докозогексаєнової кислот при зниженні кількості лінолевої на 22,6% відносно контрольної групи. На 35-ту добу вміст основних ненасичених жирних кислот (пальмітоолеїнової, лінолевої, ліноленової і докозогексаєнової) підвищується у тканині за дії вікасолу при повному виснаженні докозопентаєнової кислоти. Дані коливання жирнокислотного складу викликають незначне підвищення загального вмісту ненасичених жирних кислот та підвищення ненасиченості ліпідів міокарду на 28-му і 35-ту добу онтогенезу гусей. Доведено, що вікасол може бути використано у сільськогосподарській практиці як інструмент підвищення якості продукції птахівництва та опірності сільськогосподарської птиці.