Урбаністичний фактор впливає не лише на видовий склад популяцій, але й на їх абсолютні кількісні показники. Метою досліджень було проведення флористичної характеристики лучного угруповання рекреаційної зони, структурний аналіз видового складу фітоценозу, виявлення місць зростань рідкісних і лікарських рослин та аналіз тенденцій розвитку даного фітоценозу. Вивчення флористичного складу рекреаційної зони поблизу села Сабарів на Вінниччині проводилося експедиційно-маршрутним методом, а також із використанням прямих та опосередкованих методів. Систематична належність видів визначалася за допомогою визначника, а їх рясність – за шкалою Гульта-Друде (із доповненням А. А. Уранова та П. Д. Ярошенко). У статті вперше представлено аналіз видового складу рослин рекреаційної зони поблизу села Сабарів на Вінниччині. Встановлено 3 типи асоціацій: лучні схилові, лучні низинні та прибережні. Під час флористичних досліджень упродовж 2012–2020 років проведено систематичний аналіз видового складу: виявлено 39 видів рослин у складі лучних схилових асоціацій, що належать до 16 родин, 37 видів – на низинних луках, що належать до 17 родин, 25 – у прибережній зоні, що належать до 19 родин. Обчислено рясність рослин, встановлено участь кожного виду у фітоценозі, а також виявлено лікарські та рідкісні рослини, зокрема Pulsatilla grandis Wend., місце зростання якого в останні роки не підтвердилось. Описано тенденції у розвитку фітоценозу в зв’язку з посиленням антропогенного впливу. Зокрема, виявлено зменшення участі Cаmpanula persicifolia L., Dianthus deltoides L. в лучних схилових угрупованнях, Alisma plantago-aquatica L.– у прибережній зоні. Посилення антропогенного навантаження на зазначену територію спричиняє виснаження видового складу природної флори, тому необхідно систематично моніторити місця зростання рідкісних та лікарських видів рослин, а також інформувати населення про необхідність дбайливого ставлення до природних ресурсів у цілому та ознайомлювати із впливом людини на довкілля.