Наведено огляд матеріалів від початку широкомасштабного вторгнення російських військ на територію України, включно західних областей, а також оцінка і пропозиції здійснення заходів для пом’якшення наслідків забруднення. Оскільки очікується значне хімічне забруднення атмосферного повітря, поверхневих і підземних вод, ґрунтів, природоохоронних територій, важливо і після війни подбати про ефективну систему моніторингу стану довкілля, яка б дозволила підсумувати реальний обсяг завданої шкоди довкіллю, аби вжити найефективніших заходів, уникнути подальшого погіршення ситуації та щоб відновити екосистеми до безпечного стану як для людини, так і для дикої природи. Відповідно до Женевської конвенції злочини проти довкілля відносяться до категорії військових злочинів і класифікуються як екоцид. Міндовкіллям спільно з ОБСЄ підготовлено проєкт рамкового закону «Про хімічну безпеку». Розроблення такого документу було включено у Програму діяльності Кабінету Міністрів України та План пріоритетних дій Уряду. Саме тому дослідження сфокусоване одночасно як на оцінці завданої шкоди, так і на проблемах притягнення до відповідальності за екологічну шкоду, спричинену воєнними діями. Акцентуючи проблему притягнення росії як держави- агресора до відповідальності за заподіяну шкоду навколишньому середовищу України, потрібно створити спеціальну комісію в рамках ООН, а також посилити національні правові механізми ухваленням законів «Про відшкодування шкоди, заподіяної Україні агресією російської федерації» і «Про кримінальне покарання фізичних осіб за злочин агресії, злочини проти людяності та воєнні злочини, скоєні під час агресії росії проти України». Окремо доведено необхідність розроблення методики документування та оцінки збитків, заподіяних навколишньому середовищу в результаті бойових дій. Така методика має передбачати складання актів із зазначенням числа і розмірів вибоїн, залишків частин боєприпасів і рівня забруднення ними довкілля, протяжності траншей, шкоди від пожеж тощо. Доцільно скласти мапу територій, постраждалих від воєнних дій, а при визначенні масштабу шкоди навколишньому середовищу враховувати як джерело забруднення мінне забруднення, а також розмір витрат на розмінування території. Певні рекомендації, спрямовані на вдосконалення національної політики в сфері природокористування, захисту довкілля за умов збройного конфлікту, адресовані Міністерству екології та природних ресурсів, Міністерству оборони, керівництву військово-цивільних адміністрацій.