У дисертації здійснено аналіз усних наративів про досвід вагітності та пологів з точки зору їх синтактики, семантики та прагматики. Оповіді про персональний досвід жінки-матері досліджено в контексті національної усної традиції розповідання. З'ясовано етапи формування натального наративу, особливості структури тексту персональних оповідей, визначено, що натальний наратив побудований за парадигматичним принципом, а найбільш сталим структурним елементом у його будові є система дійових осіб. Семантика натального наративу корелює із традиційною фольклорною символікою, що визначає властиві для сучасного суспільства уявлення про вагітність, пологи, немовля. За посередництва натального наративу в сучаcній материнській спільноті здійснюється конструювання і трансляція в традиції позитивних настанов стосовно народження дітей.