Дисертаційне дослідження присвячене цілісному історико-педагогічному аналізу та систематизації поглядів Г. Земпера на проблему методики прикладного мистецтва у контексті реформування західноєвропейської художньо-промислової освіти. У дисертації з'ясовано і висвітлено зміни в характері навчання у художньо-промислових школах Західної Європи відповідно тенденцій розвитку матеріально-художньої культури та науково-технічного прогресу; розкрито сутність поняття "прикладне мистецтво" в історичній ретроспективі та його зв'язок з дизайном. Систематизовано й узагальнено внесок Г. Земпера у розвиток змісту прикладного мистецтва на основі аналізу його праць з теорії мистецтва. Розкрито визначну роль Г. Земпера у зародженні музейної педагогіки. Проаналізовано педагогічну спадщину вченого й визначено його передові освітні ідеї, впроваджені у практику західноєвропейської мистецької освіти. Виявлено перспективність теоретичних поглядів та педагогічної діяльності Г. Земпера для розвитку сучасної української дизайн-освіти. До наукового обігу введено маловідомі літературні джерела російською та німецькою мовами, окремі факти, положення, пов'язані з освітньою та мистецькою діяльністю Г. Земпера. У дослідженні істотно доповнено картину розвитку дизайну і дизайн-освіти. Основні результати та висновки дисертаційного дослідження можуть бути використані при викладанні курсів "Історія дизайну", "Історія дизайн-освіти", розробці навчально-методичних матеріалів.