У дисертації досліджено концепт «багатство» та форми його втілення в народній культурі, ритуальних практиках і повсякденному житті українців; відстежено динаміку змін у смисловому навантаженні зазначеного концепту, що відбулися під впливом сучасних соціокультурних процесів. Виявлено та описано корпус текстів повсякдення та ритуальних практик, релевантних для втілення концепту «багатство». Проведено польові дослідження методом структурованого наративного інтерв’ю, увести в науковий обіг новий і маловідомий матеріал, що є релевантним для роботи. У роботі окреслено ефективні стратегії вивчення концепту «багатство» в українській традиційній і сучасній культурі, виокремлено низку мікроконцептів, за допомогою яких реалізується концепт «багатство» в календарних, родинно-побутових та оказіональних обрядах, прослідковано характер реалізації концепту «багатство» у вербальних, акціональних та атрибутивних формах, з’ясовано динаміку змін у смисловому навантаженні концепту «багатство», які відбулися у фольклорній традиції протягом ХХ–ХХІ століть. Емпіричну базу дослідження становлять 193 наративних структурованих інтерв’ю, записаних у 2020–2023 роках на теренах Західної України, з них 117 інтерв’ю – власні записи автора дисертації; записи обрядів і обрядового фольклору, текстів неказкової прози, уміщених у публікаціях ХІХ–ХХ століття: Олени Боряк, Олекси Воропая, Степана Килимника, Валентини Борисенко, Івана Франка, Павла Чубинського, Володимира Гнатюка, Володимира Шухевича, Філарета Колесси, Тетяни Пархоменко, Опанаса Марковича, Лідії Артюх, Олександра Курочкіна, Віктора Давидюка, Михайла Шмайди, Марії Горбаль та інших. У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, визначено мету і завдання роботи, сформульовано об’єкт та предмет дослідження, зазначено наукову новизну та практичне значення одержаних результатів. У першому розділі «Концепт «багатство»: історіографія та методологія дослідження» проаналізованоматеріальну базу і теоретико-методологічні засади дослідження. Встановлено, що найбільш релевантним для нашого дослідження є застосування терміну «концепт», який дає можливість різнобічно поглянути на тексти фольклору. У підрозділі «Джерельна база дослідження» з’ясовано, що зразки усної народної творчості українців, фольклору, є невід’ємним складником української культури, які відображають різноманітну інформацію про народне життя, повсякденність, традиції, вірування та сподівання. Виокоремлено збірники фольклору, які є надзвичайно цінним джерелом для нашої роботи, у яких знаходимо записи обрядів та обрядового фольклору кінця ХІХ – середини ХХ століття, що містять інформацію про багатство й добробут. Виокремлено метод, прийнятий в сучасній фольклористиці та етнологічній науці – записи фольклорного матеріалу, здійснених особисто здобувачем. Виділено основні риси такого методу, а також здійснена характеристика респондентів за місцем проживання, статтю та віком. У підрозділі «Концепт у гуманітарних дослідженнях: від лінгвістики до антропології та фольклористики» проаналізовано праці вітчизняних та зарубіжних праць дослідників на встановлення терміну «концепт». Встановлено, що вагомим для фольклористики є концептуальний підхід. Важливість такого методу визначено тим, що концепт є водночас ментальною одиницею, яка виявляється є конкретній ситуації виконання у вербальній, акціональній та атрибутивній формах. У межах другого розділу «Концепт «багатство» в календарній та родинній обрядовості українців» досліджено, що традиція забезпечення багатства в контексті календарної та родинно-побутової обрядовості зазнала значних змін, однак не згасла, а продовжує активно розвиватися. У підрозділі «Календарна обрядовість» здійснено аналіз прикладів обрядодій зимового, весняного та літньо-осіннього циклів. Встановлено, що джерелом багатства в традиційному суспільстві виступає врожай зерна та інших сільськогосподарських культур, кількість молока, яку дала худоба, яйця, які знесли кури, важливим було забезпечення саме цих аспектів діяльності. У календарно-обрядових текстах виділено мікроконцепти «плідність», «врожай», «достаток», також виділено такі атрибути реалізації концепту «багатство» як «земля», «зерно», «вербова гілка», «яйце», «рушник», «свічка», «хліб», «плід», «врожай», «монети», «червона стрічка».