Роботу присвячено вивченню теоретичних, методичних і практичних аспектів формування у студентів медичних коледжів готовності до особистісно-професійного саморозвитку на основі використання засобів інформаційних технологій. У ході дослідження проаналізовано психолого-педагогічне підґрунтя терміну «саморозвиток», під яким розуміємо об’єктивний процес саморуху, саморозгортання індивідуального, природного та соціального потенціалу особистості. Розкрито сутність саморозвитку особистості, що має діяльнісний характер, тобто поза її власною активною діяльністю, бажанням, а також без докладання зусиль в роботі над собою неможливий. Проаналізовано сутність психологічної природи феномену «саморозвиток» в рамках екзистенціального та гуманістичного підходів. Так, з’ясовано, що особистість має вроджену мотивацію до змін, і це є рушійною силою розвитку, що може бути прихованою, нереалізованою і латентною, пов’язаною з психічним «нездоров’ям» особистості. Одним зі слабких місць у структурі саморозвитку є присутність в людині можливості завдяки базовим людським здібностям саморозподілу (прийняття позиції щодо себе) та самотрансценденції (виходу за межі себе) зайняти свою внутрішню позицію щодо визначальних обставин життя. Проведено історико-педагогічний аналіз потенціалу медичної передвищої освіти для особистісно-професійного саморозвитку студента, який засвідчив, що головними характеристиками такого саморозвитку в медичній сфері, поряд із професійними знаннями та вміннями, є відповідальність, цілеспрямованість працьовитість, гуманізм, свідомість, витримка та самоконцентрація. Зокрема, проаналізовано ОПП «Лікувальна справа» спеціальності 223 Медсестринство в контексті вивчення її потенціалу для стимулювання особистісно-професійного саморозвитку здобувачів освіти на основі використання інформаційних технологій. Так, основний фокус ОПП спрямований на формування та розвиток професійних компетентностей у сфері лікувальної справи з урахуванням специфіки роботи лікувально-профілактичних закладів, а інтегральною компетентністю визначено «здатність розв’язувати типові спеціалізовані задачі в медичній галузі та застосовувати положення і методи відповідної науки». Розглянуто педагогічний потенціал медичного коледжу для особистісно-професійного саморозвитку студента, який проявляється у: сукупності сформованих традицій, реальних можливостей та тенденцій розвитку медичної освіти; варіативності та можливості безперервного інтенсивного особистісно-професійного зростання майбутнього медичного працівника протягом усієї кар’єри у сфері охорони здоров’я; інтеграції теорії та практики, персоніфікованій у педагогічних ресурсах викладачів, які успішно поєднують наукову, викладацьку діяльність та медичну практику, реалізовану в клінічних базах; інноваційно і технологічно насиченому середовищі науково-дослідних центрів, лабораторій, наукомісткого обладнання та інструментарію сучасного медичного коледжу. Представлено ключові засоби інформаційно-комунікативних технологій (комп’ютер, ноутбук, принтер, сканер, проєктор, інтерактивна дошка, пристрої для запису візуальної та звукової інформації, носій інформації тощо), які доцільно систематично використовувати для стимулювання особистісно-професійного саморозвитку. Доведено, що впровадження в освітній процес інформаційних технологій – це один із найважливіших напрямів модернізації у закладах фахової передвищої освіти. Системне та цілеспрямоване використання даних інформаційних технологій дозволяє підвищити рівень професійної підготовки, розвивати інформаційні компетентності, розкривати інтелектуальний та професійний потенціал особистості. Узагальнено, що інформатизація освіти призведе до активного вдосконалення освітнього процесу коледжу. Так, здобувач освіти може використовувати велику кількість різноманітної інформації, збирати її та обробляти, а викладач звільняється від рутинних дій та отримує можливість відстежувати та стимулювати особистісний й професійний розвиток студента. З психолого-педагогічної точки зору активне використання інформаційних технологій допомагає покращити якість освітнього процесу, підвищує ефективність самостійної діяльності здобувачів. На основі аналізу педагогічних досліджень виділено мотиваційний, когнітивний, емоційний та діяльнісний компоненти особистісно-професійного саморозвитку студентів, а також визначено їх критерії та показники. На основі виокремлення структурних елементів, враховуючи їх якісні характеристики та взаємодію, визначено три рівні готовності студентів медичних коледжів до особистісно-професійного саморозвитку: високий (стійке прагнення студентів до особистісно-професійного саморозвитку в майбутній професійній діяльності, що базується на глибоких переконаннях у його особистісній і суспільній значущості; наявність мотивації та потреби досягнення професіоналізму), достатній (позитивно-пасивне ставлення до особистісно-професійного саморозвитку та усвідомлення необхідності самовдосконалення й розвитку особистісних та професійних якостей; неглибокі знання у сфері саморозвитку) та елементарний (формальне ставлення до професійної медичної діяльності; несформовані ціннісні орієнтації; фрагментарні знання щодо сутності, змісту та особливостей особистісно-професійного саморозвитку). Встановлено потребу впровадження у професійну підготовку майбутніх фахових молодших бакалаврів спеціальності 223 Медсестринство психолого-педагогічних умов. Так, у контексті дослідження під психолого-педагогічними умовами розуміємо спеціально створені обставини, що забезпечують ефективну підготовку до особистісно-професійного саморозвитку студентів медичного коледжу на основі застосування інформаційних технологій. Зокрема, визначено, охарактеризовано та впроваджено такі психолого-педагогічні умови, як-от: формування мотивації до особистісно-професійного саморозвитку студентів медичного коледжу засобами мультимедійних технологій на основі акмеологічного підходу; реалізація компетентнісного підходу до фахової підготовки студентів медичного коледжу на основі інформаційних технологій; збагачення особистісного потенціалу здобувачів освіти за допомогою проєктного підходу. Виявлення специфіки, сутності та структури формування готовності до особистісно-професійного саморозвитку студентів медичних коледжів дозволили побудувати структурну модель, яка відображає зміст експериментально-дослідної роботи та представлена такими блоками: цільовий (включає мету, завдання педагогічного експерименту), освітній (охоплює визначені психолого-педагогічні умови), структурно-педагогічний (презентує послідовність етапів формування готовності до особистісно-професійного саморозвитку студентів медичних коледжів (організаційний, спонукальний та практичний), компоненти (мотиваційний, когнітивний, емоційний, діяльнісний) та критерії цієї готовності (мотиваційно-ціннісний, інформаційно-гностичний, рефлексивно-регулятивний, діяльнісно-пізнавальний), методи, засоби, підходи та принципи роботи зі студентами) та результативний (включає рівні сформованості (високий, достатній, елементарний), а також результат експериментально-дослідної роботи). Для досягнення якісних та кількісних змін на етапі готовності студентів медичних коледжів до особистісно-професійного саморозвитку було організовано дослідно-експериментальну перевірку, що охоплювала констатувальний та формувальний етапи. У ході експерименту з’ясовано початковий та кінцевий стан готовності до особистісно-професійного саморозвитку студентів медичних коледжів; експериментально перевірено ефективність психолого-педагогічних умов; проведено якісний і кількісний аналізи отриманих результатів. З метою впровадження першої психолого-педагогічної умови розроблено методичний порадник для викладачів, що розкривав особливості використання сучасних інформаційних технологій в професійній підготовці студентів медичних коледжів для стимулювання їх до особистісно-професійного саморозвитку. Освітній процес був збагачений на основі мультимедійної форми подачі навчального матеріалу за допомогою інструментів моделювання та візуалізації хімічних, фізичних, біологічних процесів, що призвело до зменшення переписування й механічного заучування теоретичної інформації. Друга психолого-педагогічна умова була реалізована завдяки розробленому спецкурсу «Особистісно-професійний саморозвиток майбутнього медичного працівника», що охоплював практичні заняття і тренінгові вправи, які проводилися у дистанційному форматі за допомогою онлайн інтернет-технологій (електронна пошта, відеоконференції чати, форуми). Третя психолого-педагогічна умова була зреалізована під час практичних занять з навчальної дисципліни «Основи медичної інформатики» під час розробки проєкту уніфікованої бази даних за допомогою Microsoft Access та з інтерфейсом, розробленим у Microsoft Visual Studio. Для якісного виконання проєктної діяльності студенти самостійно опацьвували медичну літературу, цілеспрямовано знаходили взаємозв’язки симптомів та хвороб, узагальнювали теоретичну інформацію про методи та засоби лікування захворювань. Результати констатувального етапу експерименту засвідчили недостатній рівень сформованості даної готовності, низький рівень обізнаності студентів медичних коледжів з потребою особистісно-професійного саморозвитку та довели необхідність у проведенні формувального етапу експерименту. До формувального етапу експерименту залучено здобувачів передвищої освіти за освітньо-професійними програмами «Лікувальна справа» та «Сестринська справа» спеціальності 223 «Медсестринство» фахового медичного коледжу КЗВО «Рівненська медична академія» Рівненської обласної ради та відокремленого структурного підрозділу «Дубенський фаховий медичний коледж» КЗВО «Рівненська медична академія» Рівненської обласної ради. Відмінності у розподілах респондентів КГ та ЕГ за рівнями сформованості готовності до особистісно-професійного саморозвитку студентів медичних коледжів засобами інформаційних технологій за усередненими значеннями критеріїв Колмогорова-Смірнова на початку експерименту не були статистично значущими, оскільки (0,17 1,36) кр ? ?? ? емп на рівні значущості p = ?0,05. Тоді як відмінності між КГ та ЕГ на контрольному етапі експерименту є статистично значущими, оскільки (1,86 1,36) кр ? ?? ? емп на рівні значущості p = ?0,05. Дослідження має теоретичну значущість для подальшого вивчення та розв'язання проблеми формування готовності до особистісно-професійного саморозвитку під час організації освітнього процесу майбутніх медичних працівників з дисциплін професійної підготовки та зможуть використовуватися викладачами для удосконалення професійної підготовки молодших фахових бакалаврів. Матеріали дослідження можуть бути використані науковцями, фахівцями закладів освіти при підготовці навчальних курсів та для вдосконалення практичної діяльності з формування особистісно-професійного саморозвитку студентів; кураторами й т’юторами під час проєктування заходів з особистісно-професійного саморозвитку. Практичне значення дослідження полягає в розробці та упровадженні в професійну підготовку студентів медичних коледжів спецкурсу «Особистісно- професійний саморозвиток майбутнього медичного працівника», інноваційних форм і методів, які базуються на використанні інформаційних технологій та підвищують їх готовність до особистісно-професійного саморозвитку. Обґрунтовано та апробовано психолого-педагогічні умови, що впливатимуть на усі показники готовності, а також впроваджено в освітній процес медичних коледжів авторську структурну модель, що позитивно вплинуло на формування готовності студентів медичних коледжів до особистісно-професійного саморозвитку. Розроблено науково-методичні матеріали й навчально- методичний порадник для викладачів медичних коледжів з метою вдосконалення навчально-пізнавальної діяльності здобувачів освіти під час професійної підготовки на основі використання інформаційних технологій. Висновки та результати дослідження мають практичну значущість для подальшого вивчення та розв’язання проблеми професійної підготовки майбутніх фахівців у медичних коледжах. Матеріали дисертаційної роботи можуть використовуватися викладачами медичних закладів передвищої освіти, які здійснюють професійну підготовку фахових молодших бакалаврів. Проведене дослідження має завершений характер, однак не вичерпує усіх аспектів формування готовності до особистісно-професійного саморозвитку у студентів медичних коледжів на основі використання засобів інформаційних технологій. Перспективи подальших напрацювань будуть зосереджені на вивченні можливостей інтерактивних технологій під час організації освітнього процесу у закладах фахової передвищої освіти з метою спонукання майбутніх фахових молодших бакалаврів спеціальності 223 Медсестринство до особистісного і професійного саморозвитку.