У книзі зібрано побутові спогади тернополянина, лікаря Романа Івашкевича (*1926 +2022). Часовий проміжок – 1920-1950-ті рр. Оповідач ділиться цікавими історіями життя, які можна охарактеризувати, як споконвічну боротьбу за виживання, боротьбу перед, під час та після війни. У такий спосіб ми пізнаємо Тернопіль, через призму доль його мешканців. Аби спогади читалися так, як це вимовлялося, довелося пожертвувати граматикою. Завдяки цьому збережено живу, розмовну мову та галицьку говірку 1920-1930-х рр.