У статті на основі аналізу низки досліджень українських та зарубіжних учених інформаційно-комунікаційну компетентність учнів початкових класів визначено як інтегровану здатність використовувати інформаційнокомунікаційні технології у роботі з інформаційними джерелами, а також спроможність ефективно комунікувати у процесі вирішення особистісних і соціально значущих завдань, дотримуючись етики та кібербезпеки у цифровому середовищі. Обґрунтовано та визначено сутність понять «інформація», «комунікація», «компетентність». Охарактеризовано складники інформаційно-комунікаційної компетентності учнів початкової школи. До них нами відносимо такі компоненти, як: інформаційний (здатність ефективно працювати з інформаційними джерелами, що передбачає пошук, обробку, аналіз, оцінку та критичне сприймання інформації; формування медіаграмотності та сприймання достовірної інформації в Інтернеті), комунікаційний (уміння взаємодіяти та співпрацювати за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій, дотримуючись правил мережевого етикету), технологічний (знання та володіння цифровими пристроями та їх окремими складниками; вміння працювати з текстовими та графічними редакторами, програмними засобами для створення презентацій, онлайн-сервісами, застосунками, файлами та Інтернетом), діяльнісно-практичний (здатність створювати та редагувати цифровий контент; усвідомлення важливості авторського права та дотримання його у процесі практичної діяльності). Узагальнено погляди вітчизняних та зарубіжних учених щодо сутності, змісту, шляхів удосконалення формування інформаційно-комунікаційної компетентності учнів початкових класів у процесі вивчення курсу «Інформатика». Подано власний досвід практичної реалізації сучасних інновацій у початковій ланці освіти. Ключові слова: компетентність, інформація, комунікація, інформаційно-комунікаційна компетентність молодших школярів.