У роботі подано комплексний аналіз становлення й розвитку теорії та практики виховання дітей у сім'ї в другій половині XIX - на початку XXI ст. в Україні. Розкрито значення сім'ї як найважливішого соціального інституту та виховної системи, функціонування якої змінювалося під впливом соціально-економічного, ідеологічного, соціокультурного розвитку суспільства. Подано визначення історичної моделі сім'ї, виокремлено традиційні її функції (економічну, репродуктивну, рекреативну, комунікативну, виховну). Показано, що виховна функція є провідною у діяльності сім'ї, в процесі реалізації якої здійснюється система внутрішньосімейної взаємодії дорослих і дітей, що формує цінності, потреби, інтереси, звички, поведінку дитини. Виокремлено й обґрунтовано основні періоди розвитку сімейного виховання другої половини XIX - початку XXI ст., а саме: І період (друга половина XIX - перша чверть XX ст.); II період (1917 - 40-і р"р. XX ст.); III період (50-і - 80-і рр. XX ст.); ІУ період (1991 р. - донині). На основі аналізу історичної ретроспективи становлення та функціонування інституту сімейного виховання, враховуючи сьогоднішній стан дослідження цієї проблеми, розроблено і представлено структурно-функціональну модель ідеальної (взірцевої) сім'ї.