В магістерській роботі автор досліджує основні етапи формування екуменічної діалогу ГКЦ протягом першої половини ХХ ст. Аналізується міжконфесійний діалог католицького та православного духовенства на Велеградських конгресах (1907-1936 рр) .які стали базовим підгрунтям екуменічної співпраці між православним Сходом та католицьким Заходом. Розміщено матеріали листування митрополита ГКЦ А. Шептицького із православними ієрархами. Обмін думками щодо справи об'єднання Церкво сприяв формуванню міжконфесійних стосунків на засадах толерантності, віротерпимості та релігійного плюралізму. Введено в науковий обіг низку історичних джерел, що дозволять достовірно реконструювати малодосліджені аспекти зазначеної проблематики. Ключові слова: екуменізм, Греко-католицька церква, міжконфесійний діалог, митрополит Андрей Шептицький, Велеградський конгрес.