У дисертації на матеріалах Польщі розкрито теорію і практику виховання в середовищах заступницької опіки. Визначено чинники, що зумовлюють перешкоди у функціонуванні сучасних сімей і є причиною сирітства дітей та влаштування їх поза власною родиною. Проаналізовано форми заступницької опіки, визначено їх цілі та завдання, правові й організаційні основи діяльності та специфічні ознаки. Виявлено труднощі в реалізації поставлених цілей, а також позитивні риси окремих середовищ, що відображені в багатьох дослідженнях. Презентація сімейних та суспільних форм заступницької опіки стала основою для з'ясування головних проблем у діяльності сім'ї та опікунської інституції як двох головних суспільних осередків, у яких здійснюється процес опіки та виховання дитини. Сформульовано концепцію заступницької опіки. Обгрунтовано шляхи її реформування в Польщі. Основні результати, положення й висновки дослідження можуть бути використані при викладанні історії педагогіки, історії соціальної роботи, опікунської педагогіки, а також науковцями, працівниками служби соціальної роботи в розробці наукових основ сучасної заступницької опіки в Україні і Польщі.