У дисертації здійснено дослідження теоретичних засад і сучасних підходів до виховання соціально-комунікативної культури учнів загальноосвітньої школи у позаурочній діяльності. Науково обгрунтовано сутність і структуру поняття "соціально-комунікативна культура учня", обґрунтовано систему виховання соціально-комунікативної культури учнів загальноосвітньої школи у позаурочній діяльності. Розкрито змістову структуру соціально-комунікативної культури в єдності когнітивного, емоційно-ціннісного, практичного компонентів, визначено критерії, показники і рівні сформованості цього інтегрального утворення учнів загальноосвітньої школи. Побудовано модель системи виховання соціально-комунікативної культури учнів загальноосвітньої школи у позаурочній діяльності, охарактеризовано взаємозв'язки між компонентами моделі; визначено педагогічні умови її реалізації; виокремлено технології виховання соціально-комунікативної культури учнів у позаурочній діяльності. Успішне виховання соціально-комунікативної культури можливе за умови впровадження у виховний процес змодельованих організаційно-педагогічних форм міжособистісної взаємодії, спілкування, які б через реальні переживання і пошукову діяльність спонукали школярів до свідомого виявлення ними соціально-комунікативної культури у щоденній життєдіяльності; вироблення у педагогів техніки виховання соціально-комунікативної культури шляхом цілеспрямованої теоретичної та методичної підготовки, науково-методичного забезпечення виховного процесу.