В магістерській роботі аналізується українська та російська історіографія теми опіки і піклування в традиційному українському суспільстві. Розкрито специфіку пошуку і призначення опікунів для малолітніх сиріт і напівсиріт, простежено роль державних і громадських інституцій, Церкви, преси у справі опіки над неповнолітніми. Окреслене коло вимог, які ставили суспільна думка і позитивне право до особи опікуна; еволюцію цих вимог протягом ХХ ст. Розглянуто причини виникнення конфліктів між опікунами і опікуваними та шляхи їх подолання. Проаналізована ефективність державного та громадського втручання у відносини опікун-опікуваний. Зроблена оцінка наукової достовірності гіпотез про високу ефективність контролю сільських громад, а також Церкви у справах опіки і піклування. З'ясовані реальні можливості застосування історичного досвіду функціонування інституту опіки і піклування в традиційному українському суспільстві Галичини в справі здійснення соціальної та соціально-ювенальної політики незалежної Української держави. Ключові слова: діти-сироти, опіка і піклування, традиційне українське суспільство, українська родина.