Том містить 29 аркушів мапи (в тому числі 1 копію). Дані матеріали охоплюють західну частину Подільської височини, що тягнеться на північ до підніжжя пасма Гологір і Вороняків, на заході - межі низинного Опілля, а на південному заході - межі передгір'я Карпат, що знаходяться між долиною Бистриці і Ворони, а також усього басейну річки Тлумач. З історико-географічної точки зору до першого поділу Речі Посполитої ці терени перебували в складі Польсько-Литовської держави, охоплюючи переважно північно-східну частину Галицької землі та східні окраїни Львівської землі Руського воєводства (Червоної Русі), а також західний фрагмент Подільського воєводства. В австрійський період дана територія переважно входила до складу Бережанського, Тернопільського, Станіславського і Заліщицького циркулів. У міжвоєнний період вона головним чином залишалася у Тернопільському і частково у Станіславському воєводствах, які на даний час замінили дві області з центрами в Тернополі та Івано-Франківську.