У магістерській роботі проаналізовано ґенеза поняття асертивності у наукових джерелах, розкрито структурні компоненти, функції. Виявлено, що на формування асертивності впливають зовнішні та внутрішні, а також об'єктивні та суб'єктивні чинники. Теоретично проаналізовано та емпірично досліджено психологічні особливості становлення асертивності старших підлітків. Виявлено, що асертивність особистості взаємопов'язана з такими психологічними якостями, як впевненість у власних силах, рішучість, ініціативність у взаємодії з іншими, аутосимпатія та саморозуміння, соціальна сміливість, і не пов'язана з неспроможністю раціонально керувати емоціями та ефективно контролювати їх, та з небажанням налагоджувати емоційний зв'язок з іншими людьми. Обґрунтовано програму розвитку асертивності у старшому підлітковому віці та розроблено практико-орієнтовані рекомендації для вчителів, практичних психологів та батьків, спрямованих на підтримку її розвитку. Ключові слова: асертивність, асертивна поведінка, старший підліток.