Дисертація присвячена дослідженню впливу любительського рибальства на структурно-функціональні характеристики іхтіоценозу великого водосховища на прикладі Каховського водосховища. За результатами досліджень у складі іхтіофауни Каховського водосховища визначено 47 видів риб, з яких 34 види були об'єктами любительського і спортивного рибальства, 20 видів використовувались промисловим рибальством. Промислове і любительське рибальство на Каховському водосховищі базувались на одних і тих самих масових видах риб: карась сріблястий Carassius auratus,плітка Rutilus rutilus,лящ Abramis brama,судак звичайний Sander lucioperca, при цьому лише для судака звичайного показники вилучення стабільно перевищували оптимальні значення (фЕ =0,20...0,28). Відмічено високі показники прилову молоді в уловах рибалок-любителів за весь період дослідження за всіма основними об'єктами лову, який значно перевищував відповідний показник в промислових уловах. Основне рибальське навантаження припадало на заплавні акваторії, в межах яких промисел на Каховському водосховищі практично не здійснювався. Улов на зусилля любительського лову (2,4±0,2 кг) знаходився в межах встановленої Правилами любительського рибальства (1999) норми (Зкг), проте серед перевірених уловів рибалок-любителів спостерігався високий відсоток (20,4%) перевищень добової норми вилову, що було чинником надмірного навантаження на іхтіопопуляції. Загальний розрахунковий вилов риби рибалками-любителями на Каховському водосховищі склав 747 т або 5 кг/га, що становило 33% промислового вилову (без урахування вилову тюльки Clupeonella cultriventris),що підтверджувало значущість любительського рибальства як чинника впливу на чисельність іхтіофауни водосховища. За результатами досліджень розроблено наукові основи оптимізації використання об'єктів іхтіофауни під час здійснення любительського рибальства та надано практичні рекомендації.