Дисертацію присвячено лінгвокультурологічному аналізу фразеологізмів античного походження в українській мовній картині світу. Підтверджено, що лінгвокультурологія як новітня лінгвістична парадигма дозволяє простежити акумулювання культурних надбань у мовних одиницях, розшифрувати закладену інформацію, дослідити внутрішню форму мовних знаків. З'ясовано особливості фразеологізації античних сюжетів засобами української мови, виявлено етнічно-специфічне в зіставленні з подібними утвореннями в польській, англійській та німецькій мовах. Сформульовано та описано базові концепти української ментальності, які відображають особливості світосприйняття української етноспільноти, реалізуються запозиченими фразеологізмами античного походження. Досліджено, що вільний асоціативний експеримент є одним із методів вивчення когнітивних процесів, відображуваних у мовленні. Виявлено, що загальні кризові зрушення, будь- які суспільно-політичні зміни, зокрема війна, змінюють систему координат цінностей лінгвоспільноти, впливають на особливості світосприйняття та мовну картину світу загалом.