Особливістю праці є те, що в ній історія релігії постає як закономірна зміна конфесійних виявів останньої. Автори прагнули відійти від конкретно-хронологічного з’ясування досліджуваних ними конфесій, розписування їх історії, особливостей віровчення і культу, що має місце в підручниках з релігієзнавства. Вони розглянули конфесії в їх сутнісному вияві, у загальному соціально-історичному та історико-культурному контексті розвитку релігії як духовного і суспільного феномену.