Робота присвячена проблемі дослідження неологізмів сучасної польської мови та особливостям їх вживання, що визначається не лише семантичною компетенцією мовця, яка відповідає за співвіднесеність знаку й світу, а й прагматичною, яка забезпечує перманентний зв’язок між мовцем і знаком. Проаналізовано особливості їх функціонування у дискурсі. Визначено структурно-семантичні ознаки неологізмів, основні способи творення нових слів та специфіку їхнього функціонування. Диференцiйовано поняття «неологiзм», «оказiоналiзм», «потенцiйне словo». Доведено, що зміни в семантичному навантаженні лексем є свідченням прагматичної варіативності. Тому поява нових елементів зумовлює зміну параметрів уживання лексичних одиниць, що збільшує їх прагматичну маркованість. Визначено, що використання семантичних неологізмів у медіа-дискурсі дає можливість економити мовленнєві зусилля, детермінує логічне, інформативне та емоційне поглиблення висловлювання, привертає увагу до концептів новизни, змін та розвитку. Ключові слова: неологізм, оказіоналізм, потенційне слово, телескопічні неологізми, медіа-дискурс, сучасна польська мова.