Магістерське дослідження присвячене вивченню номастикону у творах Олександра Вільчинського "Неврахована жертва", "Суто літературне вбивство", "Шерлок Холмс на форумі видавців", "Рибальський детектив", "Кохання в Макові", "Пограбування по-українськи". Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаної літератури, в якому 99 позицій. У першому розділі роботи висвітлено основні поняття ономастики, літературно-художньої онімії, функціонування поетонімів в художньому тексті, лексична наповнюваність реальних та ірреальні власних імен в мові, художньому тексті та їх класифікація. Предметом дослідження онімів у художньому тексті є об'єктом багатьох наукових студій вітчизняних і зарубіжних вчених. У другому розділі викладені результати дослідження онімів у творах О. Вільчинського. Охарактеризовано макрокласи реальних онімів та їхні тематичні групи. У першому підрозділі розкрито літературнохудожні антропоніми, прецедентні антропоніми, топоніми та їх тематичні групи: хороніми, астроніми, гідроніми, інсулоніми, омоніми, урбаноніми, ергоніми. У другому підрозділі висвітлено ономастичний фон у текстах письменника, а саме: ідеоніми, геортоніми, порейоніми, прагматоніми. Доведено, що онімний простір у книгах Олександра Вільчинського є невід'ємним елементом стилістичної та організаційної структури художнього твору, що відображає авторський стиль та світосприйняття. Ключові слова: ономастика, онім, літературно-художній онім, власне ім'я, антропонім, топонім, художній текст.