Робота присвячена аналізу процесів концептуалізації правової культури в українському фольклорі, інтерес до якої, з одного боку, зумовлений новими підходами до аналізу народнопоетичних текстів, насамперед лінгвокогнітивним і лінгвокультурологічним, а з іншого - дослідницьким інтересом до культуроправових аспектів у них. Метою роботи було охарактеризувати мовні особливості об'єктивації правової інформації в українських народних піснях. Проведене дослідження показало, що український фольклор повною мірою презентує інформацію, співвідносну з параметрами правової реальності, оскільки право є невід'ємною формою буття людини. Одним із яскравих жанрів народнопоетичної творчості, в якому експлікуються правові норми, правові стосунки, правова свідомість, є українські народні пісні, а саме родинно- і соціально-побутові. Ключові слова: лінгвокогнітологія, концепт, культуроправові смисли, народнопоетична творчість, український фольклор.