У магістерській роботі досліджено жанрово-стильові особливості модерністських романів Тодося Осьмачки в контексті розвитку української еміграційної літератури періоду МУРу. Простежено джерела формування творчої індивідуальності митця крізь призму його психотипу, заґрунтованого в екзистенційні стани самотності, дисгармонії, страху. Окреслено стильову самобутність поетичної та прозової спадщини митця. Визначено експресіоністські ознаки роману "План до двору", зокрема, апокаліптичний хронотоп; обґрунтовано модель головного персонажа - бунтаря з типовими рисами національного характеру українців (індивідуалізм, емоційність, кордоцентризм, поетичність, прагнення волі та ін.). Проаналізовано модерністський дискурс "Ротонди душогубців" як соціально-психологічного роману з автобіографічними елементами. З'ясовано, що його поява продиктована "доконечною необхідністю" зафіксувати усі звірства більшовиків в Україні. Таким чином, Тодось Осьмачка майстерно реалізував свої творчі засади: індивідуалізм, документальність, автобіографізм, екзистенціальна проблематика, синкретичне світосприйняття, експресіоністська поетика. Вони виокремлюють велику прозу письменника серед українських митців середини ХХ століття. Ключові слова: роман, соціально-психологічний роман, автобіографічний роман, експресіонізм, символізм, екзистенціалізм.