У магістерській роботі схарактеризовано поетичне осмислення творчості Степана Будного в літературному процесі 50-х - початку 60-х років XX століття, окреслено жанрові різновиди та провідні мотиви лірики митця, вказано на особливостях естетики вітаїзму у поезії С. Будного, з'ясовано векторні величини його лірики, визначено роль і місце творчої постаті Степана Будного в мистецькому дискурсі Тернопільщини. Заслуговує на увагу виокремлення образу Людини-Сонця, який у поезіях митця перегукується з умовно-романтичним, гіперболізованим образом людини нової епохи. Ключові слова: поетика, жанр, лірика, українська культурна традиція, літературознавчі студії, мистецький дискурс, вітаїзм, неоромантизм.