У роботі узагальнено літературно-критичну рецепцію різножанрової прози М. Вінграновського, спираючись на традиційну теорію викладових форм. Увиразнено поняття "художня майстерність прозаїка" наратологічними засобами. Застосовано наратологічний поняттєво-термінологічний ресурс до аналізу та інерпретації творів Миколи Вінграновського "Первінка", "Сіроманець", "Бинь-бинь-бинь...", "Гусенятко", "Наш батько". Ключові слова: викладові форми, нарація, міф, проза, оповідач, розповідач.